ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" серпня 2025 р. справа № 300/3814/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Житловик" про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Житловик" про стягнення податкового боргу в сумі 2456378,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 2456378,00 грн., який виник внаслідок несплати ним податкових зобов'язань з податку на прибуток та з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету (код платежу 21010302).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала суду про відкриття провадження відповідачу була надіслана та ним отримана 06.06.2025 за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 30).
Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство "Житловик" знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.
Відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, враховуючи часткову сплату, за відповідачем обліковується 2234423,00 грн. самостійно задекларованих зобов'язань з податку на прибуток підприємств за звітний період 2024 та 1 квартал 2025 року (а.с. 18-21).
Відповідно до розрахунків частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку від 03.02.2025 та від 25.04.2025, за відповідачем обліковується 221955,00 грн. самостійно задекларованих зобов'язань частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за звітний період 2024 рік та І квартал 2025 року (а.с. 11-17) .
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ю" №0005447-1305-0919 від 17.03.2025, яку відповідач отримав, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 5, 6).
У відповідності до довідки про борг за платежами від 27.05.2025 за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 2456378,00 грн. основного платежу, який виник внаслідок несплати ним податкових зобов'язань з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету (код платежу 21010302).
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення вказаного боргу з відповідача.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач є платником податку на прибуток, та платником частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Таким чином, самостійно нараховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на прибуток є узгодженими з дня подання таких декларацій.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток та з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами в сумі 2456378,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями та розрахунками частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку, довідкою про борг за платежами (а.с. 4-21).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити податковий борг в загальній сумі 2456378,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 2456378,00 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення 2456378,00 грн. з Комунального підприємства "Житловик" є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до Комунального підприємства "Житловик" про стягнення податкового боргу в сумі 2456378,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Житловик" (код ЄДРПОУ 03346035, вул. Стуса, 2, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2456378 (два мільйони чотириста п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують Комунальне підприємство "Житловик" та за рахунок належних йому готівкових коштів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.