28 серпня 2025 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/5426/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР БЕЗПЕКОВИХ СИСТЕМ" (вул.Серікова Сергія, буд.30, кім.98, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69063; код ЄДРПОУ 45658402)
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі - позивач, ЗОВ ФСЗОІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР БЕЗПЕКОВИХ СИСТЕМ" (надалі - відповідач, ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКОВИХ СИСТЕМ"), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР БЕЗПЕКОВИХ СИСТЕМ" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 144094,62 грн.
У позовній заяві зазначено наступне. Відповідачем не сплачено всупереч вимогам ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70, заявлену суму адміністративно-господарської санкції і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Відповідач вважає не обґрунтованими «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік та розрахунок пені, зроблених за приписами ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Відповідач заперечував проти позовної заяви.
Ухвалою судді від 11.07.2025 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач створив та надіслав відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зазначено: 1) «Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб» - «9»; 2) «Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб» - «0»; 3) «Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць» - «1»; 4) «Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн» - «2512060,56»; 5) «Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн» - «279117,84»; 6) «Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць» - «0,00»; 7) «Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн» - «139558,92».
Через порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 4535,70 грн.
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи: Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (ст.ст.1, 18, 19, 20); «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70; «Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 за №14-1, Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 за №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (набрав чинності з 17.03.2023); Господарського кодексу України (ст.ст.55, 238); Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (ст.4); та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Судом враховано наведене відповідачем у Довідці від 25.07.2025 за вих.№1/25 - «… У 2024 році на підприємстві фактично були працевлаштовані наступні особи з інвалідністю: 1. ОСОБА_1 , - посада: монтажник радіо- та спеціального устаткування літальних апаратів; - прийняття на роботу: з 01.08.2024 р« наказ №3 від 01.08.2024р.; - звільнення: з 18.11.2024 р., наказ №8 від 18.11,2024р.; - підстава: довідка МСЕК серія 12 ААВ №633776 від 28.09.2022р. 2. ОСОБА_2 , - посада: менеджер зі збуту; - прийняття на роботу: з 16.10.2024р., наказ №7 від 16.10.2024р.; - станом на 31.12.2024 р. - працює; - підстава: довідка МСЕК серія 12 ААВ №633097 від 01,08.2022р. Підприємство забезпечує умови праці відповідно до індивідуальних програм реабілітації та дотримується вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». До довідки додаються копії наказів про прийняття/звільнення осіб з інвалідністю та довідки МСЕК. …».
Зазначене у вказаній Довідці від 25.07.2025 за вих.№1/25 підтверджується наданими до суду відповідачем копіями «наказів про прийняття/звільнення осіб з інвалідністю та довідок МСЕК.».
Як вбачається з матеріалів справи, робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем у 2024 році були створені.
З урахуванням зазначеного, відповідачем доведено у суді вжиття заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач виконав всі можливі, залежні від нього заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Позивачем не надано до суду доказів того, що «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ним складено з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Позивачем взагалі не здійснено документального обґрунтування складання «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Суд вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем приписів ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Так як не відбулось з боку відповідача порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції, то нарахування позивачем пені - є безпідставним.
Аналогічне застосування норм права здійснено, наприклад, Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 22.10.2024 у справі №280/5512/24.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР БЕЗПЕКОВИХ СИСТЕМ" (вул.Серікова Сергія, буд.30, кім.98, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69063; код ЄДРПОУ 45658402) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - відмовити у повному обсязі.
У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 28.08.2025.
Суддя О.О. Прасов