26 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/6345/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа: КНП "Закарпатський протипухлинний центр", яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №071750013403 від 21.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови зарахувати періоди перебування на обліку в Ужгородському міському центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 13.09.1998 по 07.09.1999 рр.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 07.12.2016 року по 08.08.2024 року зарахувати до загального стажу період перебування на обліку в Ужгородському міському центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 13.09.1998 по 07.09.1999 рр. та призначити ОСОБА_1 з 12.08.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- стягнути судові витрати по справі.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління ПФУ у Закарпатській для отримання пільгової пенсії за Списком 1. Разом із заявою, було подано наступні документи: паспорт, ін. код, трудову книжку серії НОМЕР_1 , довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2024 року №34, довідку про реєстрацію змін та доповнень до колективного договору від 25.07.2024 рок, наказ від 11.08.2023 р №16/ОП про результати проведення атестації робочих місць за умови праці з переліком (додаток №1) від 11.08.2023р., наказ від 29.12.2016 №116/О про результати робочих місць ЗОКОД з переліком (додаток №1) від 29.12.2016р., наказ від 11.10.2019р. №06а/О про результати атестації робочих місць КНП «ЗПЦ'ЗОР від 11.10.2019 №06а/О з переліком (додаток №1) від 11.10.2019р., наказ від 29.12.2011р. №95/О про результати атестації робочих місць ЗОКОД з переліком (додаток №1) від 29.12.2011р.
На підставі екстериторіальності визначено первинно Головне управління ПФУ в Луганській області.
21.08.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовив в призначенні пенсії, рішення №071750013403. До стажу роботи на пільгових умовах за списком №1 не зараховано період роботи з 07.12.2016 по 08.08.2024 у якості молодшої медичної сестри кабінету гаматерапевтичних апаратів блоку дистанційної променевої терапії відділення променевої терапії за довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2024 №34, яка видана КНП «Закарпатський протипухлинний центр», оскільки дана посада не зазначена у Постанові КМУ №461
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву позивача, відповідно до якої зазначає, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058.
До заяви на призначення пенсії ОСОБА_1 , зокрема, надала:
- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 25.07.1988 дати заповнення;
- диплом серії НОМЕР_2 від 16.07.1988 виданий СПТУ №20 м. Ужгорода;
- довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.06.2024 № 19, видану КНП «Закарпатський протипухлинний центр»;
- довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2024 № 34, видану КНП «Закарпатський протипухлинний центр»;
- накази «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 29.12.2011 № 95-О, від 29.12.2016 № 116/О, від 11.10.2019 № 06а/О, від 11.08.2023 № 16/ОП.
Заява від 12.08.2024 розглядалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України в Луганській та Житомирській областях.
Період отримання допомоги по безробіттю з 13.09.1998 по 07.09.1999 в Ужгородському міському центрі зайнятості не зараховано до страхового стажу, у зв'язку з відсутністю номеру та дати наказу на припинення виплати по безробіттю.
До пільгового стажу за Списком № 1 позивача. не зараховано період роботи з 07.12.2016 по 08.08.2024 у якості молодшої медичної сестри кабінету гаматерапевтичних апаратів блоку дистанційної променевої терапії відділення променевої терапії за довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2024 № 34, яка видана КНП «Закарпатський протипухлинний центр», оскільки в пільговій довідці не зазначено що заявниця була зайнята на роботах із радіоактивнимиречовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, на гамматерапевтичних апаратах, а також ремонтом устаткування в цих умовах.
За результатом розгляду заяви від 12.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 за нормами пункту 1 частини другої статті 114 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12 серпня 2024 року позивач звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для розгляду.
21 серпня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії №071750013403, у зв'язку з відсутністю необхідної пільгового стажу роботи за списком №1.
У вищезгаданому рішенні відповідач зазначив, що згідно наданих документів страховий стаж складає 20 років 5 місяців 8 днів (починаючи з 01.01.2004 зараховано за даними Реєстру).
За розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди перебування на обліку в Ужгородському міському центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю з 13.09.1998 по 07.09.1999 у зв'язку з відсутністю номеру та дати наказу на припинення виплати та отримання матеріальної допомоги з 29.11.1994 по 26.05.2000 у зв'язку з не зазначенням виду матеріальної допомоги (підлягають уточненню довідкою).
До стажу роботи на пільгових умовах за списком №1 не зараховано період роботи з 07.12.2016 по 08.08.2024 у якості молодшої медичної сестри кабінету гама-терапевтичних апаратів блоку дистанційної променевої терапії відділення променевої терапії за довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.08.2024 року №34, яка видана КНП «Закарпатський протипухлинний центр», оскільки дана посада не зазначена у Постанові КМУ №461.
Не погоджуючись з такими підрахунками позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 162 від 20.06.1974р., у тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається в трудову книжку, заповнюється і ведеться адміністрацією підприємства за місцем роботи працівника у такому самому порядку, що і трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1988 року ОСОБА_1 з 13.09.1998 року по 07.09.199 року була призначена виплата допомоги по безробіттю Ужгородським міським центром зайнятості.
Суд констатує, що вказаний запис виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності, який завірений підписом та печаткою роботодавця.
Відповідно до положень Закону України «Про зайнятість населення» від 02.03.2000 року №1533-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду отримання допомоги по безробіттю), а саме пункт «ж» частини 1 статті 4 держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу роботи, а також до безперервного трудового стажу.
Відповідно до ст. 22 Закону України від 02.03.2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно абзацу третього ч.1 ст.24 Закону №1058 період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Отже, період отримання допомоги по безробіттю включається до періоду обчислення страхового стажу.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162, та Інструкція про ведення трудових книжок, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція №58), які містять аналогічні положення про те, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.8 глави 2 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Аналогічні за змістом положення містила також Інструкція №162.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Із зазначеного можна зробити висновок, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі №654/890/17 (провадження №К/9901/22832/18), яка в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 (провадження №К/9901/110/17) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.
Суд критично ставиться до тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про те, що у трудовій книжці відсутні записи про номер та дату наказу про припинення виплати допомоги по безробіттю, оскільки такий період підтверджений трудовою книжкою позивача, яка завірені підписом та печаткою організації, що виплачувала допомогу.
Належних доказів щодо неотримання виплат відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність номеру та дати наказу про припинення виплати допомоги не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки чи інших документів, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в Постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 07.12.2016 по 08.08.2024 року, суд зазначає наступне.
Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з вимогами п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974.
Таким чином, згідно з п.а ч.1 ст.13 наведеного Закону пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць;
- досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У свою чергу, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування ст.13 визначає п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020.
Так, відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч. 2 ст. 14, пункти б-г ст.54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII.
Згідно з п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 ст.13, ч.2 ст.14, пункти б-г ст.54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, пункти б-г ст.54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
При цьому, Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що ст.13 Закону №1788 до внесення змін Законом №213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже у ст.13 Закону №1788 до внесення змін Законом №213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті а для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років.
Законі №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У ч.1 ст.13 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті а - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах б-з - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний).
Таким чином, ст.13 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах.
Відповідно до п. 4.4 Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 перевіряючи ст. 13, ч. 2 ст. 14, пункти б-г ст. 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.
Вказаними положеннями Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років.
Згідно зі ст. 13, ч. 2 ст. 14, пунктами б-г ст. 54 Закону №1788 у редакції до внесення змін Законом №213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону №213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.
Конституційний Суд України дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону №1788 у редакції до внесення змін Законом №213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, ст. 13, ч. 2 ст. 14, пункти б-г ст.54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать ч.1 ст.8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. За вказаних обставин, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст.8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Враховуючи висновки Конституційного Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, суд дійшов висновку, що позивачка набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 після досягнення нею віку 45 років.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637), пунктом 1 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутня інформація, що визначає право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відтак, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі по тексту - Порядок №383).
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Зміст зазначених норм права свідчить, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, а також на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до розділу XIX. «Охорона здоров'я» встановлено, що особи, які мають професії і працювали на посадах: п. 19 - молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); п. 19-1 - працівники закладів охорони здоров'я, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрірадію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, а також на гамма-терапевтичних апаратах; п. 19 - рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюорографічних кабінетах відносяться до категорії працівників, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці і мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Кабінетом Міністрів України 24.06.2016 прийнята постанова №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.»
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України, викладеного у листі від 31.03.2017 №1007/9/101-17/283, щодо застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, згідно з розділом ХІХ Охорона здоров'я вищезазначеного Списку №1 право на відповідну пенсію мають ренгенлаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Крім того, професійна назва «рентгенлаборант» міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327. Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 №742 робота на посаді рентгенлаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю «рентгенологія», що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку №1 «молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентген лаборант інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)» поширюється на рентген лаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.
Аналіз наведених норм дає підстав вважати, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Як вбачається із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 25 липня 1988 року позивачка, зокрема 07 грудня 2016 року прийнято на посаду молодшої медичної сестри кабінету з терапевтичних апаратів блоку ДПТ ВПТ в Закарпатський обласний онкодиспансер (Наказ № 405/к від 06.12.2016р)
Згідно графи 16, 17 визначено, що позивачці надано право пільги по Списку №1 (Наказ 95/о від 29.12.2011 та наказ №116/о від 29.12.2016р).
26.09.2019 року Закарпатський обласний онкодиспансер перетворено шляхом реорганізації в Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради.
26 вересня 2019 року позивачку переведено на посаду молодшої медсетсри (санітарки) кабінету гамма-терапевтичних апаратів ВПТ КНП. (Наказ 11/к від 11.10.2015р.)
Згідно графи 20 та 21 визначено, що позивачці надано право пільги по Списку №1 (Наказ 06а/о від 11.10.2019 та наказ №16/ОП від 11.01.2023р).
Згідно Наказу № 116/О від 29.12.2016 року про результати атестації робочих місць ЗОКОД затверджено перелік робочих місць, професій і посад, яким підтверджено право на пільги та компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці та за особливий характер праці (Додаток 1).
Згідно п. 16 Додатку 1 до Наказу №116/О від 29.12.2016 р. Переліку робочих місць значиться у графі «робоче місце (підрозділ, посада чи професія, вид робіт)» молодша медсестра кабінету гамма-терепевтичного апарату, у графі «пільгова пенсія» вказано Сп.1 розділ ХХІІ у Відділенні променевої терапії.
Згідно Наказу № 06а/О від 11.10.2019 року про результати атестації робочих місць КНП «ЗПЦ» ЗОР затверджено перелік робочих місць, професій і посад, яким підтверджено право на пільги та компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці та за особливий характер праці (Додаток 1).
Згідно п. 15 Додатку 1 до Наказу № 06а/О від 11.10.2019 року Переліку робочих місць значиться у графі «робоче місце (підрозділ, посада чи професія, вид робіт)» молодша медсестра кабінету гамма-терепевтичного апарату, у графі «пільгова пенсія» вказано Сп.1 розд.ХХІІ у Відділенні променевої терапії.
Згідно Наказу № 16/ОП від 11.08.2023 року про результати атестації робочих місць за умови праці затверджено перелік робочих місць, професій і посад, яким підтверджено право на пільги та компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці та за особливий характер праці (Додаток 1).
Згідно п.12 Додатку 1 до Наказу №16/ОП Переліку робочих місць значиться у графі «робоче місце (підрозділ, посада чи професія, вид робіт)» молодша медична сестра (медичний брат) з догляду за хворими (графа: 30-гамматерепевтичні апарати; 36-рентгенерапія та прискорювачі), у графі «пільгова пенсія» вказано Список 1 розділ ХІХ.
Крім цього, така посада в установі атестована з 2011 року, що підтверджується Наказом №95/О від 29.12.2011 року та переліком (Додаток 1) до наказу.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зокрема, до Розділу ХІХ Списку № 1 включено посади рентгенолаборантів. Зазначена постанова втратила чинність 03.08.2016.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461, яка набрала чинності з 03.08.2016 р., затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, були внесені зміни до Розділу ХІХ Списку №1, зокрема, щодо рентгенолаборанта та передбачена позиція ренгентлаборанти зайняті в відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок), а також у даний розділ включені посади молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодших спеціалістів з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Відповідно до п.п.1, 2, 4, 6, 9, 10, 11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реал
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Суд зауважує, що атестаційні комісії підтвердили право рентген лаборанта, який працює на даних робочих місцях, на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 1.
Крім цього, в матеріалах справи наявна Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №34 від 08.08.2024 року КНП «Закарпатським протипухлинним центром», згідно якої встановлено, що позивачка з 07.12.2016 по теперішній час виконує роботу, що відноситься до безпосереднього обслуговування хворих, супроводження важкохворих пацієнтів до апаратів променевої терапії та від апарату опромінення до палати, прибирання приміщень апаратної кобальтового та Rtg-терапевтичного апарату та складові апарату після кожної зміни, палат і допоміжних приміщень у відділенні, виконує вологе прибирання приміщення де розміщені апарати після кожної зміни, що передбачена Списком 1 розділу ХХІІ код 5132 підстава, постанова КМУ від 24.06.2016 №461.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про підтвердження факту роботи позивачкою на атестованому робочому місці молодшої медичної сестри кабінету гамма-терапевтичних апаратів блоку дистанційної променевої терапії відділення променевої терапії.
Таким чином, стаж роботи позивача на посаді, що передбачена Списком №1 становить більше необхідного 7 років 8 місяців.
У ході розгляду вказаної справи суд встановив, що позивач, яка станом на дату звернення до відповідача досягла відповідного віку, відповідає зазначеним умовам, а відтак має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на зарахування до пільгового стажу період роботи з 07.12.2016 року по 21.08.2024 року.
З метою ефективного захисту прав пенсіонера від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає за можливе задовольнити позов, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №071750013403 від 21.08.2024 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 13.09.1998 року по 07.09.1999 року, а також зарахувати до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 07.12.2016 року по 08.08.2024 року в КНП «Закарпатський протипухлинний центр» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення за її призначенням - 12 серпня 2024 року.
Відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи.
Отже, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав відповідні документи для призначення пенсії.
Такі висновки суду узгоджуються із постановою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23 в частині розглядуваного питання, а також застосовані у Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року по справі №260/5116/24.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 77, 139, 162, 205, 243, 245, 246, 255, 262, КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 21.08.2024 року №071750013403.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 13.09.1998 року по 07.09.1999 року та зарахувати до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 період роботи з 07.12.2016 року по 08.08.2024 року в КНП «Закарпатський протипухлинний центр».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити з 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ - 21782461) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк