21 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1532/25
09:47 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкаіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Ліуш Б.Б.,
відповідач: ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 стягнення податкового боргу, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 21 серпня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 26 серпня 2025 року.
11 березня 2025 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий боргу розмірі 340 673,44 грн за наступними платежами: 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 314 493,95 грн в т.ч. пеня у розмірі 33 170,88 грн; 1101 1001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 26 179,49 грн в т.ч. пеня у розмірі 2 764,23 грн.
17 березня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строки для усунення недоліків.
21 березня 2025 року недоліки позовної заяви усунуто.
26 березня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07 травня 2025 року ухвалою суду призначено судове засідання у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 340673,44 гри за наступними платежами: 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 314493,95 грн в т.ч. пеня у розмірі 33170,88 грн; 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 261 79,49 грн в т.ч. пеня у розмірі 2764,23 грн.
Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 26 березня 2025 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлений належним чином.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 22 квітня 2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт № 5259/07-16-24-07-03/2286312312 за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2018 році від АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) доходу (додаткове благо), (а.с. 14-17).
29 травня 2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області за наслідками документальної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 5126/07-16-24-07-03 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у сумі 280 983,07 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 255 439,15 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 25 543,92 грн, (а.с. 21);
- № 5125/07-16-24-07-03 про застосування штрафних санкцій за платежем 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у сумі 340,00 грн, (а.с. 19);
- № 5127/07-16-24-07-03 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у сумі 23 415,26 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 21 286,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 128,66 грн, (а.с. 23).
Головним управлінням ДПС у Закарпатській області надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу від 15 серпня 2024 року № 0008000-1302-0716 про податковий борг станом на 14 серпня 2024 року у розмірі 340 673,44 грн., (а.с. 26).
Податкову вимогу надіслано відповідача за адресою: 88004, Закарпатська область, м. Ужгород, пр-т Свободи, 65,11, (а.с. 27).
Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком податкового боргу ОСОБА_1 станом на 30 січня 2025 року, (а.с. 6).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктами 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з підпунктом «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк є податковим боргом.
Суд зауважує, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже, предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
Отже, з урахуванням викладених законодавчих приписів, дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов'язання, визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу.
Пунктом 58.1. статті 58 ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено передбачені цим пунктом факти.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.1. стаття 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (пункт 42.3 статті 42 ПК України).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Наказом Міністерства доходів і зборів № 610 від 30.06.2017 затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 610, у редакції чинній на момент спірних правовідносин), який визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 610 податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Розділ IV Порядку № 610 регулює надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків.
Так, відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку № 610 податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 0008000-1302-0716 від 15 серпня 2024 року на адресу: 88004, Закарпатська область, м. Ужгород, пр-т Свободи, 65,11, яка повернулася до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», (а.с. 27).
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи (а.с. 32) міститься відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру в якій зазначено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований з 02 серпня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , що вказує на відсутність обізнаності відповідача про суму нарахованого йому податкового боргу.
Таким чином суд дійшов висновку, що контролюючим органом податкова вимога не надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків, яка відповідає даним Єдиного державного демографічного реєстру.
Крім того, позивачем надано докази надіслання податкової вимоги відповідача за адресою ОСОБА_1 , яка відповідає даним Єдиного державного демографічного реєстру тільки на виконання вимог ухвали суду від 17 березня 2025 року, (а.с. 38).
У той же час в ході судового розгляду Головним управлінням ДПС не надано, а судом не встановлено доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 повідомляв, на виконання вимог пункту 70.7 статті 70 ПК України, контролюючий орган про своє місцезнаходження чи податкову адресу: АДРЕСА_3 , на яку надсилалася податкова вимога й не були вручена, як і не встановлено обставин отримання позивачем такої інформації про адресу місцезнаходження/перебування платника податків в порядку взаємодії із суб'єктами інформаційних відносин, у тому числі органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції).
Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 29 січня 2024 року у справі № 200/1185/21-а.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль