28 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/17872/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії з підстав обчисленння пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абз.- 13-15 п. 9 постанови КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені в частині 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.
Більше того, положеннями пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Клопотання відповідача не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача права на подання суду додаткових письмових пояснень та будь яких письмових доказів.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також не надання доказів необхідності призначення судового засідання, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа