27 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/3787/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи з 55 % відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 06 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум і в подальшому виплачувати 55% відповідних сум грошового забезпечення.
У обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зменшив відсоткове значення розміру пенсії позивача як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував і зазначив, що на момент призначення позивачу пенсії ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній до набуття Законом №3591-IV чинності) у частині 1 містила пункт «в»: особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому позивачу на дату призначення пенсія була обрахована в розмірі 50% грошового забезпечення за вислугу 20 років.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії у 1986 року, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.04.1993.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 1998 року. Позивачу на дату призначення пенсія була обрахована в розмірі 55% грошового забезпечення (50% за вислугу років + 5% як учаснику ЧАЕС 2 категорії).
З 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії та зменшено розмір пенсії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, у якій просив, зокрема, провести перерахунок пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ та врахувати до грошового забезпечення + 5 % як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 06.02.2025 повідомлено позивачу про те, що розрахунок пенсії було проведено за діючою редакцією ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення (за вислугу 20 років). За таких умов, на переконання відповідача, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням 55% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суду враховує таке.
Статтею 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ було передбачено, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, авіднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.01.2008 на підставістатті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) відповідач провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів.
Так, із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV від 04.06.2006, нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала.
Порядок перерахунку пенсій з 01.01.2008 регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Згідно з пунктом 1 цього Порядку перерахунок раніше призначених відповідно доЗакону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців було визначено Постановою № 1294, яка набрала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01.01.2008.
Як встановлено судом, відповідач провів перерахунок позивачу пенсії у розмірі 50% грошового забезпечення, з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб з дотриманням вимог чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а дійшла наступного висновку:
«72. Суди попередніх інстанцій установили, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу в грудні 2002 року відповідно до пунктів "а", "в" частини першоїстатті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 93% від грошового забезпечення, у тому числі 10% - збільшення розміру пенсії на підставі пункту "в" частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 1.
73. На час виникнення спірних правовідносинстаття 13 Закону № 2262-ХІІбула чинною у редакціїЗакону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 10-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1.
74. Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положеньстатті 13 Закону № 2262-ХІІу редакціїЗакону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того жстаттею 58 Конституції Українизакріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
75. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно достатті 63 Закону № 2262-ХІІна основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першоїстатті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним».
Застосовуючи цей правовий висновок до обставин справи, суд вважає, що відповідач, здійснюючи перерахунки пенсії позивача у 01.01.2008, протиправно не врахував збільшення розміру пенсії позивача на 5% як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 2), що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другоюстатті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 КАС України).
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував збільшення розміру пенсії позивача на 5% як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 2), чим допустив протиправні дії, які порушили права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно, суд вважає за необхідне визнати такі дії протиправними, оскільки саме такий спосіб захисту відповідатиме об'єкту порушених прав позивача, та зобов'язати відповідача здійснити з 06 лютого 2025 року перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум і в подальшому виплачувати 55% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, виходячи з системного аналізу положень наведеного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Оскільки в силу вимог частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_3 перерахунку пенсії виходячи з 55 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 06 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум, та в подальшому виплачувати пенсію в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
27.08.25