27 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/15921/25
категорія 115000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)", в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної комісії Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (Протоколи №96 від 27.12.2024, № 14 від 07.02.2025, № 18 від 18.02.2025), якими ОСОБА_1 оголошено догану та сувору догану;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» від 27.12.2024 про оголошення ОСОБА_1 «догани»;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» 07.02.2025 про оголошення ОСОБА_1 «суворої догани»;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» 18.02.2025 про оголошення ОСОБА_1 «суворої догани».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відбуває покарання в Державній установі «Бердичівська виправна колонія (№70)". 27.12. 2024 року, 07.02.2025 року та 18.02.2025 року за результатами розгляду комісією державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято постанови про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани та суворої догани. Однак, такі висновки є необґрунтованими, оскільки у спірних випадках факт вчинення дисциплінарного проступку не може підтверджуватись виключно поясненнями посадових осіб Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)".
Ухвалою судді від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" представником Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що адміністрацією установи при винесені оскаржуваних постанов від 07.02.2025 та 18.02.2025 року повністю дотримано процедури перевірки фактів порушень допущених ОСОБА_1 встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань затверджених наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 № 2823/5 обов'язків засудженого, встановлено всі обставини та зібрано у встановленому законом порядку всі необхідні докази та забезпечено реалізацію ОСОБА_1 всіх наданих йому законом прав і гарантій та дотримано процедуру накладення дисциплінарних стягнень.
25.08.2025 позивачем подано зауваження на позовну заяву захисника Позняк І.С., що не передбачено вимогами КАСУ.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) з 25.10.2023 відбуває покарання в Державній установі "Бердичівська виправна колонія (№70)".
27.12.2024, за результатом розгляду дисциплінарною комісією матеріалів, складених відносно засудженого ОСОБА_1 , начальником Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" було прийнято постанову про накладення стягнення, в якій зазначено, що на позивача за порушення режиму відбуття покарання - оголошено догану.
В подальшому, 07.02.2025 за результатом розгляду дисциплінарною комісією матеріалів, складених відносно засудженого ОСОБА_1 , начальником Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" було прийнято постанову про накладення стягнення, в якій зазначено, що на позивача за порушення режиму відбуття покарання - оголошено сувору догану.
Згідно вказаної постанови про накладення стягнення, позивач допустив порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що 04.02.2025 об 14 год. 01 хв. порушив розпорядок дня установи, а саме: спав на своєму спальному місці, вкрившись ковдрою.
Також, 18.02.2025 за результатом розгляду дисциплінарною комісією матеріалів, складених відносно засудженого ОСОБА_1 , начальником Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" було прийнято постанову про накладення стягнення, в якій зазначено, що на позивача за порушення режиму відбуття покарання - оголошено сувору догану. Згідно вказаної постанови про накладення стягнення, позивач допустив порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що 05.02.2025 о 12 год. 40 хв. позивач переміщувався по території установи з порушенням форми одягу, а саме: нагрудний знак не відповідав вимогам наказу МЮ №2823/5 від 28.08.2018.
Не погоджуючись із спірними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України.
Згідно із частиною першою статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов'язані: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено права і обов'язки засуджених до позбавлення волі.
Частинами третьою-четвертою статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії. Засудженим забороняється, серед іншого, чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених, вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.
Наказом Міністерства юстиції від 28 серпня 2018 року № 2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов'язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.
Так, положенням розділу II Правил встановлено, що засуджені зобов'язані:
- виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
- дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;
- носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2).
Нагрудний розпізнавальний знак виготовляється із тканини темного кольору у вигляді прямокутника розміром 90 х 40 мм. На полі знака білою фарбою зазначаються прізвище, ініціали засудженого(ї), нижче - номер відділення, по краю наноситься кайма завширшки 5 мм.
Нагрудний розпізнавальний знак нашивається на верхній одяг і сорочку з лівого боку. (Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019).
Зі змісту рапортів, складених посадовими особами МВК № 91 встановлено, що позивач допустив порушення Розділу II Правил, а саме: 04.02.2025 0 14:01 год. в порушення розпорядку для установи знаходився на своєму спальному місці вкрившись ковдрою та власними речами; 05.02.2025 о 12:40 год. переміщувався по території установи з порушенням форми одягу, а саме: з нагрудним знаком якій не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених. Згідно із статтею 70 КВК України, правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Статтею 131-1 КВК України, визначено поняття дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Як свідчить аналіз вищевказаних норм законодавства, засуджені повинні неухильно дотримуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та, у випадку їх порушення, нести за це дисциплінарну відповідальність. При цьому, згідно вищенаведених положень, кожний засуджений повинен бути ознайомлений з розпорядком дня, та має безпосередній доступ до вказаного розпорядку. Порушення встановленого розпорядку дня, а також недотримання правил перебування в установі виконання покарань, в тому числі носіння одягу і нагрудного знаку встановленого зразка, має наслідком притягнення винної особи, за умови доведеності вчення останнім проступку, до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 134 КВК передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно статті 135 КВК, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії (ч. 6 ст. 135 КВК України).
З матеріалів справи судом встановлено, що 04.02.2025 об 14 год. 01 хв. засуджений ОСОБА_1 допустив порушення пункту 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а саме: спав на своєму спальному місці, вкрившись ковдрою та особистими речами. На зроблені зауваження не відреагував.
Даний факт підтверджується рапортами молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_2 від 04.02.2025, заступника чергового помічника начальника установи Шостака С.В. від 04.02.2025, чергового помічника начальника установи ОСОБА_3 від 04.02.2025, начальника відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_4 від 06.02.2025, файлом відеофіксації вчинення відповідного порушення.
В подальшому, 07.02.2025 відбулося засідання дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з протоколу №14 від 07.02.2025.
Встановлено, що на засіданні дисциплінарної комісії державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)", начальник відділення соціально-психологічної служби в присутності засудженого доповів інформацію, в якій зазначив суть дисциплінарного проступку причини, обставини і мотиви вчинення даного порушення.
Також, на засіданні дисциплінарної комісії було заслухано пояснення засудженого ОСОБА_1 .
За результатом розгляду, дисциплінарна комісія установи прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 у вигляді оголошення суворої догани, про що прийнята постанова про накладення стягнення від 07.02.2025.
В подальшому, 05.02.2025 об 12 год. 40 хв. засуджений ОСОБА_1 допустив порушення пункту 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а саме: переміщувався по території установи з порушенням форми одягу, а саме: нагрудний знак не відповідав вимогам наказу МЮ №2823/5 від 28.08.2018.
Даний факт підтверджується рапортами молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_5 від 05.02.2025, заступника чергового помічника начальника установи Сільверчука Д.В. від 05.02.2025. начальника відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_6 від 05.02.2025, файлом відеофіксації вчинення відповідного порушення.
В подальшому, 18.02.2025 відбулося засідання дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з протоколу №18 від 18.02.2025.
Встановлено, що на засіданні дисциплінарної комісії державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)", начальник відділення соціально-психологічної служби в присутності засудженого доповів інформацію, в якій зазначив суть дисциплінарного проступку причини, обставини і мотиви вчинення даного порушення.
Також, на засіданні дисциплінарної комісії було заслухано пояснення засудженого ОСОБА_1 , який підтвердив факт порушення носіння нагрудного знака невстановленого зразку.
За результатом розгляду, дисциплінарна комісія установи прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 у вигляді оголошення суворої догани, про що прийнята постанова про накладення стягнення від18.02.2025.
Згідно ч. 7 ст. 135 КВК України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.
Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Пункт 2 Розділу ХХІ Правил встановлено, що застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.
Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач у встановленому порядку провів документування і перевірку фактів вчинення позивачем дисциплінарних проступків та виніс постанови про накладення дисциплінарних стягнень з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури.
Оскільки доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав, а судом не встановлено протиправність оскарженого рішення відповідача, проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що позивач також оскаржує постанову Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» від 27.12.2024 про оголошення ОСОБА_1 «догани».
Однак, згідно матеріалів справи, вказана постанова скасована постановою начальника установи від 01.05.2025, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (вул. Низгірецька, буд.1, м. Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н, 13306. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08563330), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
27 серпня 2025 р.
27.08.25