про продовження строку залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/17569/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 23 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 23 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо не підготовки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати оновлених грошового атестату та довідки на iм'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі.
На виконання вимог ухвали суду позивач подала заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначила, що до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежено трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладено у рішеннях Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №140/2168/23 дійшов висновку, що дія частини 1 статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) поширюється лише на ті правовідносини, які виникли після набуття цією нормою чинності. Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 23 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року.
Враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.
Крім того, позивач не отримувала письмового повідомлення щодо застосованого розміру прожиткового мінімуму при розрахунку грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних основних і додаткових виплат у період з 23 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року. Не надано їй інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 за останньою займаною посадою позивача із зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії та тарифного розряду, за яким обчислювався посадовий оклад. Позивач не мала підстав сумніватися у добросовісності відповідача при здійсненні відповідних розрахунків. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення її права.
У витягу з наказу про звільнення, грошовому атестаті чи інших документах, з якими позивач була ознайомлена при звільненні, не передбачено вимог законодавства щодо зазначення інформації про прожитковий мінімум, на підставі якого здійснювався розрахунок грошового забезпечення військовослужбовця.
Вирішуючи дану заяву, суд зазначає, що з 19.07.2022 застосовується чинна редакція статті 233 КЗпП України, яка встановлює тримісячний строк звернення до суду з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Початок перебігу цього строку у частині вимог за період після 19.07.2022 слід обчислювати з моменту, коли позивач отримав достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплачених сум.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (письмового документа, в якому зазначено суми, нараховані та виплачені при звільненні). Визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку відповідає вимогам частини 2 статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
У матеріалах справи грошовий атестат позивача відсутній, однак у заяві про поновлення строку позивач зазначила, що ознайомлювалася з ним, проте не вказала конкретної дати. Це унеможливлює встановлення моменту фактичного вручення атестата та дати, з якої позивач була обізнана про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення.
Виходячи із поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що отримання листа-відповіді на звернення до відповідача слід оцінювати як дію, спрямовану на збирання доказів для підготовки позову, однак така обставина не змінює моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, якщо позов подано після закінчення встановленого строку без заяви про його поновлення, або якщо зазначені у заяві підстави будуть визнані неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо протягом цього строку заява не буде подана, або вказані в ній підстави будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У даному випадку доказів вручення позивачу грошового атестата при виключенні її зі списків особового складу матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку про продовження строку залишення позовної заяви без руху з метою надання позивачем належних доказів щодо дати отримання грошового атестата.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 .
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М.Шимонович