28 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/21285/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2021 року;
- стягнути з відповідача 134498,73 грн індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2021 року, обчисленої із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у щомісячному розмірі 3767,24 грн як різницю між сумою індексації, обчисленою в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок набрання чинності з 01 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704) й підвищення посадових окладів військовослужбовців, відповідач протиправно не виплачував позивачу суму індексації у період з 01 березня 2018 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , розраховану як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Оскільки посадовий оклад позивача згідно з Постановою № 704 у березні 2018 року підвищився на 688,86 грн порівняно з лютим 2018 року, а нарахована індексація у березні 2018 року склала суму 4456,10 грн, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 відповідач мав щомісячно виплачувати позивачу з 01 березня 2018 року по день звільнення зі служби індексацію грошового забезпечення у сумі 3767,24 грн як суму різниці між нарахованою індексацією за березень 2018 року та підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року. Натомість відповідачем виплачувалась індексація у значно меншому розмірі. Тому, належна до виплати позивачу індексація грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 складає загальну суму 134498,73 грн, яку просить стягнути відповідача.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву звертає увагу на те, що Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись, на переконання відповідача, у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Вважає, що нарахування індексації віднесено до дискреційних повноважень відповідача, що доводить, як стверджує відповідач, необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши доводи у позовній заяві та заперечення у відзиві на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням такого.
Суд встановив, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 й на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 квітня 2021 року № 77 підполковника ОСОБА_1 , начальника зберігання Військової частини НОМЕР_1 , звільненого на підставі наказу Командувача Сил Логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 березня 2021 року № 37 у запас відповідно до підпункту "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", з 07 квітня 2021 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 240/22582/22 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) - січень 2008 року, а за період з 01 березня по 07 квітня 2021 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078) у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141, з урахуванням виплачених сум; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня по 07 квітня 2021 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141, з урахуванням виплачених сум.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На звернення представника позивача від 14 серпня 2024 року № 14-08-24-36 відповідач повідомив про повне виконання судового рішення у справі № 240/22582/22.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2024 року № 391 позивачу упродовж березня - листопада 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась; з грудня 2018 року по 07 квітня 2021 року - нараховувалась із урахуванням "місяця підвищення доходу" - "березень 2018 року"; фіксована сума індексації упродовж спірного періоду не нараховувалась та не виплачувалась.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-XII).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).
За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок № 1078, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (надалі - Постанова № 1013) внесено зміни до окремих положень Порядку № 1078.
За приписами пункту 5 Постанови № 1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 грудня 2015 року.
За правилами пункту 2 Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Отже, підсумовуючи викладене, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013) було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці" та удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
У контексті наведеного суд враховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема й в постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
При цьому слід враховувати, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
З огляду на це, суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Таким чином, для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
Відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100 %.
У постанові від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3 %.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн).
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд з'ясував, що згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2024 року № 389 нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року становить 11832,00 грн, а саме: посадовий оклад 1050,00 грн; оклад за військовим званням 125,00 грн; надбавка за вислугу років 470,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 822,50 грн; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 45,00 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода 4437,00 грн; щомісячна премія 4882,50 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року складає 12520,86 грн, а саме: посадовий оклад 4510,00 грн; оклад за військовим званням 1340,00 грн; надбавка за вислугу років 2925,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 877,50 грн; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 451,00 грн; щомісячна премія 2414,36 грн.
Отже, збільшення грошового доходу позивача становить 688,86 грн (12520,86 грн - 11832,00 грн), тому обґрунтованими є доводи позивача про те, що у такому разі підлягає нарахуванню й виплаті індексація-різниця у фіксованій сумі: 4463,15 грн - 688,86 грн = 3774,29 грн (а не як помилково вирахувано представником позивача 3767,24 грн) щомісячно до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, а у цій справі за період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2021 року.
Період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2021 року охоплює 37 місяців, тож до нарахування й виплати належала індексація-різниця у загальній сумі: 139648,73 грн (3774,29 грн х 37 місяців), що доводить протиправну бездіяльність відповідача.
З аналогічним чином проведеного розрахунку виходив Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 160/4155/22, вирішуючи позовні вимоги у справі з подібним складом спірних правовідносин.
Так само як і у справі № 160/4155/22, у справі, що розглядається, сума індексації, нарахована представником позивача, є меншою на 5150 грн, ніж розрахована у цьому рішенні. Різниця пояснюється неправильним розрахунком спірної фіксованої суми індексації-різниці відніманням сум виплаченої позивачу "поточної індексації", а також опискою, допущеною представником позивача у розмірі "коефіцієнту індексу споживчих цін, що відповідає місяцю підвищення доходу січень 2008 року" як 252,9 %.
У цій же постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 160/4155/22 Верховний Суд, обираючи належний спосіб захисту виходив з того, що за правилами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на те, що належна позивачці сума індексації-різниці у справі № 160/4155/22 формально виходила за межі позовних вимог, то для ефективного й повного захисту її права на отримання цієї індексації Верховний Суд вважав необхідним вийти за межі вказаних вимог, ухваливши рішення стягнути з відповідача на користь позивачки щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у сумі, визначеній Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 160/4155/22.
Застосовуючи такий підхід Верховного Суду, суд у цій справі, вийшовши за межі заявлених позовних вимог, вважає належним способом захисту права позивача та певності остаточного вирішення спору, - стягнути з відповідача спірну суму "індексації-різниці" у загальній сумі 139648,73 грн.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
При тому необґрунтованим є довід відповідача щодо дискреційного повноваження, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
Необґрунтованими суд також вважає доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування виплати індексації, позаяк виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19). Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а).
Також, враховуючи судове вирішення спору у справі № 240/22582/22, суд не розцінює звернення з визначеними позивачем позовними вимогами у цій справі повторним розглядом вже вирішеного спору, оскільки предметом розгляду у цій справі є визначена позивачем фіксована сума індексації грошового забезпечення, з'ясування правильності обрахунку якого складає предмет судової перевірки, а відтак заявлені вимоги позивача підлягають розгляду й оцінці судом на предмет їх обґрунтованості.
Таким чином, за результатом розгляду цієї справи за наведеного правового регулювання спірних правовідносин та виходячи зі встановлених обставин цієї справи позовні вимоги підлягають задоволенню.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2021 року.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром: 3774,29 грн за період з 01 березня 2018 року по 07 квітня 2021 року у загальній сумі: 139648,73 грн (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 73 коп.), обчисленій із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
28.08.25