27 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/13836/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА205140/2024/000108/2 від 07.05.2024 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2024/001206 від 07.05.2024 року.
В обґрунтування позову зазначає, що 06.05.2024 року ним було подано митну декларацію з усіма необхідними документами, однак відповідач прийняв оскаржене рішення, не взявши до уваги документи, подані при першому зверненні та витребувані відповідачем, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) № 12400450 від 30.04.2024 року, платіжний документ № 137 від 03.04.2024 року, проформу-інвойс № 4 від 28.02.2024 року, пакувальний лист № 585422 від 30.04.2024 року, разовий договір-замовлення № 2024-037 від 23.04.2024 року.
Крім того, за твердженням позивача, відповідачем проігноровано його пояснення про те, що страхування товару не проводилось, навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару, а до транспортних витрат відносяться виключно витрати перевезення вантажу, які документально підтверджені та включені у митну вартість.
Позивач також звертає увагу, що відповідач дійшов хибного висновку про неможливість визначення митної вартості за методами 2а (ст. 59 МКУ), 2б (ст. 60 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ), тоді як в даному випадку таку вартість слід визначати за ціною договору.
Відтак, позивач вважає оскаржене рішення Волинської митниці ДМС України про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 29.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.08.2024 року відповідач подав клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні.
Однак, зважаючи на приписи частини 6 статті 262 КАС України, беручи до уваги характер спірних правовідносин, подані учасниками справи докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача та відмовляє у його задоволенні.
При цьому суд зауважує, що дана справа за своїм змістом та характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, є справою незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 6 статті 12, частин 2, 3 ст.257 КАС України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Стаття 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України, наділяє сторони процесуальними правами, зокрема, щодо подання заперечень та пояснень, а також доказів, які їх обґрунтовують.
Представник відповідача у відзиві на позов заперечила проти позову, наполягаючи на відмові у задоволенні вимог позивача.
Вказує, що при проведенні митного оформлення зазначеного позивачем товару (сітка сільськогосподарська, виготовлена із поліетилену, призначена для обв'язування рулонів сіна чи соломи в прес-підбирачах) спрацювала автоматизована система аналізу управління ризиками (АСАУР) про заниження митної вартості такого товару. В наданих документах було виявлено непідтвердження усіх складових митної вартості товару, а саме витрат на транспортування та/або навантажування товару.
Представник відповідача наголошує, що під час проведення консультацій з декларантом та за результатами проведеної перевірки було встановлено, що методи 2а - 2ґ не можуть бути застосовані по причині відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари.
Проаналізувавши доводи учасників справи, розглянувши та оцінивши подані ними в підтвердження цих доводів докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, суд дійшов таких висновків.
Компанія Novatex Italia S.p.A. є виробником обгорткової сітки для захисту рослин.
Згідно з прайсом цієї Компанії, складеного для замовлень у 2024 році, складено такі ціни на наступну продукцію:
Сітка 1,23 х 3000 (Ширина 1.23, довжина 3000, ціна за рулон 80,00)
Сітка 1,23 х 4000 (Ширина 1.23, довжина 4000, ціна за рулон 106,50)
Starnet 1,23 х 2600 (Ширина 1.23, довжина 2600, ціна за рулон 69,00)
Starnet 1,23 х 3600 (Ширина 1.23, довжина 3600, ціна за рулон 95,50)
Magneta Star 1,23 х 2400 (Ширина 1.23, довжина 2400, ціна за рулон 63,50)
Magneta Star 1,23 х 3800 (Ширина 1.23, довжина 3800, ціна за рулон 100,20).
У вказаному прайсі, зокрема, зазначено умову поставки: Інкотермс, EX WORKS Oggiono (ціни включають упаковку, завантаження, витрати на маркування, вартість піддонів, експортну упаковку). Продукт продається лише на піддонах і в повній вантажівці.
Судом встановлено, що 12.02.2024 року між Фізичною особою ОСОБА_1 (Покупцем) та Компанією Novatex Italia S.p.A., Італія (Постачальником) було укладено контракт № 2024/015 на поставку Товару з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях. Поставка Товару та надання послуг здійснюється відповідно до замовлення Покупця, яке укладається у формі Специфікації. У кожній специфікації сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.
Відповідно до пунктів 2.3., 2.4. контракту ціни окремих позицій будуть вказані в Специфікаціях до контракту. Ціни на товар вказуються відповідно до курсу ЄВРО за певну одиницю на умовах EX WORKS (EXW).
Оплата товару повинна бути здійснена на умовах попередньої оплати. Умови оплати узгоджуються в Специфікації на кожну окрему поставку (п. 3.1. контракту).
Згідно пункту 4.1. контракту протягом 24 годин від дати відвантаження Товару зі складу Постачальника Постачальник повинен відправити електронною поштою або факсом інформацію про відвантаження:
а) інвойс;
б) специфікація;
в) пакувальний лист.
При тлумаченні положень контракту в базисних умовах поставок будуть використовуватись правила тлумачення міжнародних торгових термінів, відповідно до положень "Інкотермс 2020".
29.02.2024 року сторони контракту підписали Специфікацію № 1 до контракту з описом товару, що постачається Покупцю: Сітка А.ТОМ PREMIUM 1,23 х 3000 м, кількість одиниць - 720 шт., Ціна (EURO) - 80,00, Сума - 57600. Умови поставки EX WORKS, Oggiono.
Крім того, сторони погодили, що ціни включають вартість пакування, навантаження, маркування, вартість піддонів, експортної та пакувальної тари. Умови оплати: 100 % попередня оплата. Термін поставки: 180 днів з моменту попередньої оплати.
28.02.2024 року Novatex Italia S.p.A. виставлено ФОП ОСОБА_2 для оплати проформу-інвойс № 04 на суму 57600 євро, яку позивач в подальшому задекларував для митного оформлення товару. Згідно цієї проформи-інвойсу оплаті підлягають 720 рулонів сітки А.ТОМ PREMIUM 1,23 х 3000 м, код RB1233J0WNFTOE по ціні 80,00 євро. Умови доставки EXW, Oggiono.
Кількість, найменування та ціна Товару відповідають умовам, погодженим сторонами контракту в Специфікації № 1, тобто проформа-інвойс виставлена в межах договірних відносин між ФОП ОСОБА_1 та Компанією Novatex Italia S.p.A.
Згідно платіжної інструкції № 137 від 03.04.2024 року позивачем було сплачено на рахунок Компанії Novatex Italia S.p.A. 57 600,00 євро. Підставою оплати вказано контракт № 2024/015 від 12.02.2024 року.
Отримання коштів підтверджено листом Компанії Novatex Italia S.p.A. від 30.04.2024 року.
30.04.2024 року Покупцеві видано фактуру № 12400450 від 30.04.2024 року, у якій зазначено підставу проведення господарської операції: замовлення на продаж 7513752; проформу-інвойс № 04 від 28.02.2024 року; банківський переказ авансу. Вказано код товару: RB1233J0WNFTOE; кількість товару: 720 рулонів.; ціна: 80,00 євро; загальна сума: 57 600,00 євро; кількість піддонів: 20 шт.; вага брутто: 21 456 кг; вага нетто: 19 872,00 кг.
Експортером (Компанією Novatex Italia S.p.A.) також видано також сертифікат перевезення № А24ITQ311T0005979E3 від 02.05.2024 року на 20 палет з сіткою А.ТОМ PREMIUM, 1,23 х 3000 м, вага 21 456 кг.
Цієї ж дати, тобто 30.04.2024 року, складено транспортний документ № 585422, який містить інформацію щодо придбаного позивачем Товару; відомості про відправника: Novatex Italia S.p.A.; місце відправлення Товару: Novatex Italia S.p.A., Oggiono; одержувача та власника товару: ФОП ОСОБА_1 ; місце призначення: АДРЕСА_1 ; супровідні документи: проформа-інвойс № 04 від 28.02.2024 року; вага брутто: 21 456 кг; умови Інкотермс: EXW.
Матеріали справи свідчать про те, що 23.04.2024 року позивач уклав з ФОП ОСОБА_3 разовий договір-замовлення № 2024-037 для перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні з місця завантаження: Novatex Italia S.p.A., Oggiono (Італія) до місця розвантаження: АДРЕСА_1 ; місце розмитнення: с. Струмівка, Луцький район, вул. Рівненська, 4 Вказана адреса відповідає адресі митного посту Волинської митниці ДМС України.
На підставі вказаного договору ФОП ОСОБА_3 , як свідчать рахунок-фактура СФ-0000218 від 07.05.2024 року та довідка зазначеного підприємця № 91 від 06.05.2024, надано на користь позивача транспортні послуги, а саме: перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно CMR за маршрутом Італія (23848 Oggiono) - Україна, Житомир на загальну суму 169 989,00 грн., з яких 101990,00 грн. - вартість перевезення з пункту вибуття до м/п Чоп на кордоні з Україною.
Із змісту довідки вбачається, що страхування товару не здійснювалось, в зв'язку з чим позивач поніс усі ризики, пов'язані з втратою або пошкодженням товару під час транспортування.
06.05.2024 року з метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію № 24UA205140030734U4, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Сітка сільськогосподарська, призначена для обв'язування рулонів сіна чи соломи в прес-підбирачах; Сітка А.ТОМ PREMIUM 1,23 х 3000 м, арт. RB1233J0WNFTOE, 720 рулонів, Ширина рулона 123 см, довжина рулона - 3000 м, подовження 17 %, склад сировини: 100 % поліетилен. Виробник: Novatex Italia S.p.A.
Відповідно до графи 43 митну вартість визначено позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту). Фактурна вартість товару - 57600 євро (графа 22). В графі 12 зазначено загальну митну вартість 2540537,84 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:
- інвойс: № 12400450 від 30.04.2024;
- транспортний документ: № 585422 від 30.04.2024;
- сертифікат з перевезення: VE Т 705398 від 02.05.2024;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару: б.н. від 30.04.2024;
- довідка про транспортні витрати: № 91 від 06.05.2024;
- прайс б.н. від 12.02.2024.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих Автоматичною системою управління ризиками, щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом 07.05.2025 року повідомлено позивача, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України за МД № 24UA205140030734U4 від 06.05.2024 року, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- згідно рахунка-фактури від 30.04.2024 № 12400450 замовлення клієнта відбулося по проформі-інвойсу № 4 від 28.02.2024, однак, даний документ не подано до митного оформлення;
- відповідно п. 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 12.02.2024 року № 2024/015 серед списку документів, наданих Продавцем, є пакувальний лист, однак даний документ не подано до митного оформлення;
- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.05.2024 року № 91 зазначені витрати на транспортування в сумі 169 989,00 грн, складові інших витрат, які включаються до транспортних витрат відсутні. Перевезення по маршруту Oggiono, Італія - до кордону України, перехід "Захонь-Чоп" становить 101 990,00 грн, орієнтовна протяжність маршруту 1311 км, що становить 77,8 грн/км (101 990/1311). Однак, вартість перевезення по території України становить всього 67999,00 грн (169989,00 - 101990,00). Орієнтовна протяжність маршруту митний перехід "Захонь-Чоп" - Житомир (місце розвантаження зазначене в договорі-заявці від 23.04.2024 №2024-037) (через Луцьк) 699км, що становить 97,3 грн/км (67999/699), транспортні витрати розподілено непропорційно, що може свідчити про можливе заниження транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
В зв'язку з цим розпочато процедру консультацій та запропоновано позивачу надати в 10-денний термін:
- виписку з бухгалтерської документації;
- пакувальний лист;
- рахунок-проформу № 4 від 28.02.2024 року;
- транспортні (перевізні) документи;
- банківські платіжні документи;
- висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом додатково надано митному органу:
- експертний висновок № В-1200 від 07.05.2024 року, наданий Житомирською торгово-промисловою палатою;
- пакувальний лист № 585422 від 30.04.2024 року;
- рахунок-проформу № 04 від 28.02.2024 року;
- рахунок-фактуру СФ-0000218 від 07.05.2024 року;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 137 від 03.04.2024 року.
Листом № 0705-8 від 07.05.2024 року позивач повідомив відповідача про відсутність інших документів.
За результатами опрацювання поданих позивачем документів 07.05.2024 року головним інспектором Волинської митниці ДМС України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА205140/2024/000108/2 від 07.05.2024 року.
У вказаному рішенні зазначено, зокрема таке: "Розрахункові рахунки, зазначені в рахунку на оплату від 07.05.2024 року № СФ - 0000218 та договорі на перевезення від 23.04.2024 року № 2024-037 суперечать один одному. Відповідно до Висновку про вартісні характеристики товару від 07.05.2024 року № В-1200 встановлено, що експертом зроблений маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації фірм, що займаються продажом аналогічної продукції, інтернет-джерел та інформації фірм-виробників подібних товарів. Надані витяги з сайтів містять інформацію по товару ТМ Magnat, країною-виробником якого є Китай; розмірний ряд товару 123/2000, 125/2000. Цінової інформації по аналогічному товару не надано. Також, з огляду на умови поставки EXW або "Франко-завод" особа, яка реалізує продукцію, надає товар покупцю на майданчику/складі/заводу. Замовник перебирає всі витрати, ризики транспортування продукції від точки зберігання до точки призначення. Оскільки такі витрати не назначено в графі 21 митної декларації, можна зробити висновок про невключення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості. За умови надання згідно ч. 3 ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу, вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) - з причини відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. Митну вартість товарів визначено митним органом за резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 - на рівні 4,22 дол. США/ кг за МД №UА209230/2024/032636 від 11.04.2024 року. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів "Сітки з синтетичних матеріалів для пакування тюків: Rekord 1,23 х 3000 м…", ввезених з врахуванням зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів".
Визначена відповідачем за резервним методом митна вартість товару склала 77957,39 євро за вагу нетто 19872 кг (графа 30).
07.05.2024 року головним інспектором митного органу складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2024/001206.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Судом здійснюється правовий аналіз спірних правовідносин згідно законодавства, що регулює питання митної справи, чинного на день прийняття оскаржених рішення та картки відмови.
Суд враховує, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (далі по тексту - МК України).
Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України відповідно до статті 49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною 10 статті 58 МК України.
Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів тощо.
Частиною 1 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 розділу ІІІ цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами 4, 5 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному у зазначеній нормі.
За приписами частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За частиною 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з тих підстав, зокрема, що в наданих позивачем документах було виявлено непідтвердження усіх складових заявленої митної вартості товару, а саме витрати на транспортування.
При цьому, в обґрунтування таких висновків відповідач зазначив розбіжності в рахунку на оплату послуг з перевезення та договорі перевезення, а також оцінення перевізником відстані від пункту завантаження до кордону з Україною у меншу суму, ніж за відстань від кордону України до пункту призначення.
Крім того, відповідач вважає, що з причини неподання проформи-інвойса № 4 від 28.02.2024 року, пакувального листа, заниження транспортних витрат, основний метод визначення митної вартості за договором (контрактом) обраний позивачем безпідставно, так як складові митної вартості, заявленої позивачем, є необ'єктивними та достовірно не підтвердженими.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, покладеними в основу оскарженого рішення.
Зокрема, як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Вище вказувалось про те, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).
У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною 10 статті 58 МК України.
З оскарженого рішення митного органу вбачається, що останній до прийняття цього рішення аналізував подані позивачем, як при первісному зверненні для митного оформлення товару, так і додатково: митну декларацію № 24UA205140030734U4; зовнішньоекономічний контракт з постачальником (виробником) товару; Специфікацію № 1 до цього контракту; цінову пропозицію; прайс від 12.02.2024; фактуру № 12400450 від 30.04.2024; рахунок-проформу № 04 від 28.02.2024 року; платіжну інструкцію № 137 від 03.04.2024 про оплату вартості товару; транспортний документ № 585422 від 30.04.2024; сертифікат перевезення EUR 1 ve n. Т 705398 від 02.05.2024, виданий постачальником (Novatex Italia S.p.A.) позивачу; експертний висновок № В-1200 від 07.05.2024 року, наданий Житомирською торгово-промисловою палатою, тощо.
Наведені документи не містять взаємосуперечливих даних щодо кількісних та якісних характеристик товару, ваги пакувальної тари тощо, а отже, підтверджують здійснення господарської операції щодо поставки позивачу конкретно визначеного товару - Сітки А.ТОМ PREMIUM 1,23 х 3000 м в кількості 720 рулонів по ціні 80,00 за шт. на загальну суму 57 600,00 євро.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару достатньо документів, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які однозначно підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь Постачальника, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує також, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В той же час в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г.
Застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням МД №UА209230/2024/032636 від 11.04.2024 року.
При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї декларації в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших.
Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо.
Стосовно витребування відповідачем прайс-листа, суд зауважує, що таке витребування не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
У постанові від 10.05.2023 року у справі № 815/1780/17 Верховний Суд констатував, що прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару.
Щодо невключення у митну вартість витрат з навантаження, про що відповідач заявив вже під час розгляду цієї справи, то такі витрати, як і витрати на пакування, маркування, вартість піддонів, експортної та пакувальної тари, за погодженням сторін контракту № 2024/015 від 12.02.2024 року включені у ціну товару, відтак і у загальну вартість поставленого товару, тобто у суму 57600 євро.
З приводу цього суд зазначає, що хоча умови EXW (Ex Works) не зобов'язують Продавця завантажувати товар у транспортний засіб покупця, разом з тим, відповідно до Контракту № 2024/015 від 12.02.2024 Компанія Novatex Italia S.p.A. (Постачальник) є виробником продукції, отже, має право самостійно формувати ціноутворення та експортувати товари іншим суб'єктам господарювання.
Таким чином, суд констатує про відсутність підстав вважати, що ціна за навантаження повинна була додаватись позивачем до митної вартості товару, оскільки така вже входить у вартість товару.
Доводи відповідача про незазначення позивачем транспортних витрат на суму 101990,00 грн. в графі 21 митної декларації, в зв'язку з чим, на думку відповідача, вони є непідтвердженими, судом не беруться до уваги та спростовуються положеннями статті 58 МК України та наданими позивачем доказами.
В пункті 5 частини 10 статті 58 МК України зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Що і було здійснено позивачем шляхом додання до загальної вартості товару 57 600,00 євро (в еквіваленті 2438547,84 грн.) суми транспортних витрат - 101990,00 грн., які в сукупності з фактурною вартістю склали заявлену позивачем загальну митну вартість 2540537,84 грн.
Так, задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу договір перевезення з ФОП ОСОБА_3 № 2024-037 від 23.04.2024; рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг № СФ-000218; довідку про вартість транспортних послуг № 91 від 06.05.2024 року, яка містить інформацію про вартість перевезення товару як за весь маршрут від постачальника до покупця, так і за маршрут з місця завантаження до кордону України.
У постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати, є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Положенням пункту 6 частини 2 статті 53 МК України та "Правил заповнення декларації митної вартості", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка від 06.05.2024 року про транспортні витрати, разом з договором перевезення від 23.04.2024 року та рахунком-фактурою 07.05.2024 року є допустимими доказами понесення таких витрат.
Що стосується сумнівів відповідача щодо дійсної вартості транспортних послуг по маршруту від кордону України до місця призначення, суд вважає такі сумніви необґрунтованими.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору. У зв'язку з дією принципу свободи договору, чинним законодавством не заборонено сторонам договору комерційного перевезення самостійно визначати взаємні умови щодо ціни перевезення.
Відтак, доводи відповідача щодо непідтвердження понесених позивачем транспортних витрат є безпідставними та необґрунтованими.
Так само не заслуговують на увагу доводи відповідача про виявлені розбіжності в зазначенні банківського рахунку в рахунку-фактурі на оплату послуг з перевезення та у договорі перевезення, оскільки докази на підтвердження того, що перевізником кошти не отримані, в матеріалах цієї справи відсутні.
Транспортні витрати в сумі 101990,00 грн. є підтвердженими та включені в загальну заявлену митну вартість товару в сумі 2540537,84 грн. (графа 12 митної декларації).
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність відповідачем не спростована.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом (позивачем) для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Також належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.05.2024 року № UA205140/2024/000108/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати.
Зважаючи на те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000108/2 від 07.05.2024 року є протиправним та скасоване, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2024/001206 є незаконною.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 10626,58 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України у справі № 240/13836/24 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА205140/2024/000108/2 від 07.05.2024 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2024/001206 від 07.05.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вул.Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) 10626,58 грн. (десять тисяч шістсот двадцять шість гривень 58 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко