Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 серпня 2025 року Справа№200/4359/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області (69057, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 158 б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області №056650010567 від 16.05.2025 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області зарахувати до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 та за списком №1, як передбачено частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стаж ОСОБА_1 01.09.1995 - 30.06.1998, 08.07.1998 - 30.08.1998, 26.04.2000 - 11.07.2000, 02.04.2005 - 17.05.2005, 01.06.2005, 17.12.2007 - 22.12.2007, 26.09.2008 - 04.10.2008, 22.03.2010, 03.08.2010, 30.09.2010, 31.03.2011, 30.09.2011, 03.05.2012 - 09.05.2012, 16.07.2012, 16.09.2013 - 17.09.2013, 31.03.2014, 30.04.2014 - 01.05.2014, 29.06.2014 - 03.07.2014, 04.10.2014, 19.02.2015 - 24.02.2015, 21.07.2015 - 22.07.2015, 30.06.2016, 27.09.2016 - 29.09.2016, 27.02.2017 - 02.03.2017, 31.05.2017, 01.03.2018,31.12.2019 - 12.01.2020, 04.02.2020 - 17.04.2020, 27.05.2020 - 01.06.2020; зарахувати до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 стаж ОСОБА_1 12.07.1999 - 27.08.1999, 17.04.2002 - 07.05.2003, 05.06.2003 - 31.12.2003, 01.01.2004 - 01.04.2005, 18.05.2005 - 31.05.2005, 02.06.2005 - 15.03.2007; зарахувати до підземного пільгового стажу за провідними професіями, визначеними статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стаж ОСОБА_1 01.07.2005 - 01.01.2006, 21.07.2015 - 26.02.2018, 01.03.2018 -21.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому подав усі необхідні документи. Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що порушує його право на призначення пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 залишено без руху позовну заяву.
Ухвалою від 30.06.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та недосягненням пенсійного віку - 50 років. Також вказав, що відповідно до ст. 58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Ухвалою суду від 27.08.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області про залучення до участі у справі № 200/4359/25 в якості співвідповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовлено.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.05.2025 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянуто Головним управлінням пенсійного фонду України в Запорізький області (далі за текстом відповідач).
16.05.2025 за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії прийнято рішення № 056650010567 про відмову призначення пенсії у зв'язку із відсутністю пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку - 50 років.
Згідно з рішенням страховий стаж заявника становить 49 років 07 місяців 18 днів, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах згідно Постанови № 202 (25 років) - 17 років 03 місяці 12 днів та пільговий стаж за списком №1 становить - 22 роки 01 місяць 14 днів. Результати розгляду доку ментів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/1173, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637) закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 вказаного Порядку встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Приписами частини п'ятої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991№ 1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
При вирішенні питання правомірності визначення розміру пенсії позивача суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку стажу (форма РС-право) до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, позивачу зараховано періоди:
з 28.04.2001 по 11.04.2002 - 11 місяців 14 днів;
з 14.04.2007 по 22.11.2007 - 7 місяців 9 днів;
з 23.12.2007 по 25.09.2008 - 9 місяців 3 дні;
з 05.10.2008 по 11.05.2009 - 7 місяців 7 днів;
з 13.05.2009 21.03.2010 - 10 місяців 9 днів;
з 23.03.2010 по 02.08.2010 - 4 місяці 10 днів;
з 04.08.2010 29.09.2010 - 1 місяць 26 днів;
з 01.10.2010 по 30.03.2011 - 6 місяців;
з 01.04.2011 по 29.09.2011 - 5 місяців 29 днів;
з 01.10.2011 по 23.02.2012 - 4 місяці 23 дня;
з 10.05.2012 по 15.07.2012 - 2 місяці 6 днів;
з 17.07.2012 по 15.09.2013 - 1 рік 1 місяці 29 днів;
з 18.09.2013 по 30.03.2014 - 6 місяців 13 днів;
з 01.04.2014 по 29.04.2014 - 29 днів;
з 02.05.2014 по 28.06.2014 - 1 місяців 27 днів;
з 04.07.2014 по 30.09.2014 - 2 місяця 27 днів;
з 05.10.2014 ро 14.10.2014 - 10 днів;
з 25.10.2014 по 15.02.2015 - 3 місяці 21 днів;
з 25.02.2015 по 20.07.2015 - 4 місяці 26 днів;
з 23.07.2015 по 29.06.2016 - 11 місяців 7 днів;
з 01.07.2016 по 26.09.2016 - 2 місяці 26 днів;
з 05.03.2018 по 14.04.2018 - 1 місяць 10 днів;
з 17.04.2018 по 30.06.2018 - 2 місяці 14 днів;
з 02.07.2018 по 31.07.2018 - 1 місяць;
з 05.09.2018 по 24.09.2018 - 20 днів;
з 01.10.2018 по 31.12.2018 - 3 місяці;
з 08.01.2019 по 31.01.2019 - 24 дні;
з 06.03.2019 по 30.03.2019 - 25 днів;
з 05.06.2019 по 23.06.2019 - 19 днів;
з 01.07.2019 по 30.08.2019 - 2 місяці;
з 04.11.2019 по 06.11.2019 - 3 дні;
з 15.11.2019 по 24.11.2019 - 10 дні;
з 01.12.2019 по 30.12.2019 - 1 місяць;
з 02.06.2020 по 21.06.2024 - 4 роки 20 днів.
До списку №1 без специфічних умов праці зараховано:
з 13.07.1999 по 27.08.1999 - 1 місяць 15 днів;
з 17.04.2002 по 07.05.2003 - 1 рік 21 дні;
з 05.06.2003 по 31.12.2003 - 6 місяців 27 днів;
з 01.01.2004 по 01.04.2005 - 1 рік 3 місяців 1 день;
з 18.05.2005 по 31.05.2005 - 14 днів;
з 02.06.2005 по 15.03.2007 - 1 років 9 місяців 14 днів.
До підземного пільгового стажу за провідними професіями зараховано:
з 30.09.2016 по 26.02.2017 - 4 місяці 27 днів;
з 03.03.2017 по 30.05.2017 - 2 місяці 28 днів;
з 01.06.2017 по 26.02.2018 - 8 місяців 26 днів;
з 02.03.2018 по 04.03.2018 - 3 днів;
з 15.04.2018 по 16.04.2018 - 2 дні;
з 01.07.2018 по 01.07.2018 - 1 день;
з 01.08.2018 по 04.09.2018 - 1 місяць 4 дня;
з 25.09.2018 по 30.09.2018 - 6 днів;
з 01.01.2019 по 07.01.2019 - 7 днів;
з 01.02.2019 по 05.03.2019 - 1 місяць 5 днів;
з 31.03.2019 по 04.06.2019 - 2 місяця 4 днів;
з 24.06.2019 по 30.06.2019 - 7 днів;
з 31.08.2019 по 03.11.2019 - 2 місяці 3 дня;
з 07.11.2019 по 14.11.2019 - 8 днів;
з 25.11.2019 по 30.11.2019 - 6 днів;
з 13.01.2020 по 21.01.2020 - 9 днів.
Позивач просить суд зарахувати до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 та за списком №1, як передбачено частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стаж 01.09.1995 - 30.06.1998, 08.07.1998 - 30.08.1998, 26.04.2000 - 11.07.2000, 02.04.2005 - 17.05.2005, 01.06.2005, 17.12.2007 - 22.12.2007, 26.09.2008 - 04.10.2008, 22.03.2010, 03.08.2010, 30.09.2010, 31.03.2011, 30.09.2011, 03.05.2012 - 09.05.2012, 16.07.2012, 16.09.2013 - 17.09.2013, 31.03.2014, 30.04.2014 - 01.05.2014, 29.06.2014 - 03.07.2014, 04.10.2014, 19.02.2015 - 24.02.2015, 21.07.2015 - 22.07.2015, 30.06.2016, 27.09.2016 - 29.09.2016, 27.02.2017 - 02.03.2017, 31.05.2017, 01.03.2018, 31.12.2019 - 12.01.2020, 04.02.2020 - 17.04.2020, 27.05.2020 - 01.06.2020; зарахувати до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 стаж 12.07.1999 - 27.08.1999, 17.04.2002 - 07.05.2003, 05.06.2003 - 31.12.2003, 01.01.2004 - 01.04.2005, 18.05.2005 - 31.05.2005, 02.06.2005 - 15.03.2007; зарахувати до підземного пільгового стажу за провідними професіями, визначеними статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стаж ОСОБА_1 01.07.2005 - 01.01.2006, 21.07.2015 - 26.02.2018, 01.03.2018 - 21.01.2020.
Під час вирішення зазначеного питання на виконання ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки Великої палати Верховного суду, наведені в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, відповідно до яких:
«…основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників»;
«…атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера»;
«….непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник».
Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності підстав для врахування періодів, визначених у позові такими, що підлягають зарахуванню суд виходить із того, що задля встановлення наявності підстав для їх врахування належить встановити достатність записів трудової книжки для встановлення характеру виконуваної позивачем роботи та їх включення до списку робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи, містить такі записи, що стосуються спірних періодів:
01.09.1995 по 30.06.1998 навчався у Донецькому індустріально-педагогічному технікумі міста Донецька;
09.06.1997 - 26.08.1997 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на період практики на Шахті ім. Абакумова В.О. Донецьквугілля;
08.07.1998 - 30.08.1998 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ДВАТ “Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП ДХК Донвугілля;
12.07.1999 - 27.08.1999 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ДВАТ “Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП ДХК Донвугілля;
07.04.2000 - 11.07.2000 працював учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, гірником підземним на ДВАТ “Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП ДХК Донвугілля;
14.07.2000 - 14.04.2001 працював слюсарем КІПтаА в Донецькому державному інституті кольорових металів;
28.04.2001 - 11.04.2002 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, механіком дільниці з повним робочим днем в шахті на ДВАТ “Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП ДХК Донвугілля;
17.04.2002 - 27.05.2003 працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті на Орендному підприємстві “Шахта ім. О.Ф.Засядька»;
05.06.2003 - 01.04.2005 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на ВАТ “Рутчанківський завод “Гормаш»;
18.05.2005 - 01.01.2006 працював гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті на ВП “Шахта ім. М.І. Калініна» ДП “Донецьквугілля Донецька вугільна коксова компанія;
02.01.2006 - 15.03.2007 працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на ВП “Шахта ім. М.І. Калініна» ДП “Донецьквугілля Донецька вугільна коксова компанія;
02.04.2007 - 22.11.2007 працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті на ВАТ “Шахта “Красноармійська Західна №1;
17.02.2007 - 23.02.2012 працював гірничим майстром підземними з повним робочим днем в шахті, учнем гірника підземного, помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті на ДП “ВК “Краснолиманська»;
03.05.2012 - 15.09.2013 працював заступником механіка дільниці підземним з повним робочим днем в шахті, помічником начальника дільниці підземними з повним підземним робочим днем в шахті на ДП “ВК “Краснолиманська»;
16.09.2013 - 30.09.2014 працював помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті на ТОВ “Краснолиманське»;
04.10.2014 - 14.10.2014 працював помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті на ДП “ВК “Краснолиманська»;
25.10.2014 - 15.02.2015 працював механіком дільниці підземним з повним робочим днем в шахті на ПСП “Шахтоуправління “Добропільське» ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля»;
19.02.2015 - 20.07.2015 працював гірником підземним з повним підземним робочим днем в шахті на ДП “ВК “Краснолиманська»;
21.07.2015 - 26.02.2018 учнем гірника очисного забою підземним, гірником очисного забою з повним підземним робочим днем в шахті, ДП “ВК “Краснолиманська»;
01.03.2018 - 21.01.2020 працював гірником очисного забою підземним з повним підземним робочим днем в шахті на ТОВ “Краснолиманське»;
04.02.2020 - 17.04.2020 працював помічником начальника дільниці підземним з повним підземним робочим днем в шахті на ТОВ “Шахтпромсервіс»;
27.05.2020 - 25.06.2024 працював начальником зміни підземним з повним робочим днем в шахті, помічником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті на ПРАТ “Шахтоуправління “Покровське».
Затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31.03.1994 № 202 Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, що діяв у період роботи позивача, включає усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю) (розділ 1).
Суд вважає записи трудової книжки достатніми для встановлення виконання позивачем у період з 01.09.1995 по 30.06.1998, 08.07.1998 по 30.08.1998, 26.04.2000 по 11.07.2000, 02.04.2005 по 17.05.2005, 17.12.2007 по 22.12.2007, 26.09.2008 по 04.10.2008, 22.03.2010, 03.08.2010, 30.09.2010, 31.03.2011, 30.09.2011, 03.05.2012 по 09.05.2012, 16.07.2012, 16.09.2013 по 17.09.2013, 31.03.2014, 30.04.2014 по 01.05.2014, 29.06.2014 по 03.07.2014, 04.10.2014, 19.02.2015 по 24.02.2015, 04.02.2020 по 17.04.2020, 27.05.2020 по 01.06.2020, а також періоди з 12.07.1999 по 27.08.1999, 17.04.2002 по 07.05.2003, 05.06.2003 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 01.04.2005 робіт, що визначені Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 31.03.1994 № 202. Обґрунтувань відповідача про врахування зазначеного періоду як робіт за Списком № 1 (без специфікації стажу) щодо періодів з 12.07.1999 по 27.08.1999, 17.04.2002 по 07.05.2003, 05.06.2003 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 01.04.2005 роботи позивача не наведено.
Щодо періоду навчання у Донецькому індустріально-педагогічному технікумі з 01.09.1995 по 30.06.1998, суд зазначає наступне.
Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", встановлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17.
З аналізу вищезазначених норм встановлено, що для зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.
Отже, з огляду на період навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1998 та відповідно до записів трудової книжки позивача, в подальшому працевлаштований 08.07.1998 ДВАТ «Шахта ім. О.О. Скочинського» електрослюсарем підземним за набутою професією.
Таким чином, період навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1998 підлягає зарахуванню до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на зазначене вимоги позивача про зобов'язання врахувати до підземного пільгового стажу за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, що надає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 01.09.1995 по 30.06.1998, 08.07.1998 по 30.08.1998, 26.04.2000 по 11.07.2000, 02.04.2005 по 17.05.2005, 17.12.2007 по 22.12.2007, 26.09.2008 по 04.10.2008, 22.03.2010, 03.08.2010, 30.09.2010, 31.03.2011, 30.09.2011, 03.05.2012 по 09.05.2012, 16.07.2012, 16.09.2013 о 17.09.2013, 31.03.2014, 30.04.2014 по 01.05.2014, 29.06.2014 по 03.07.2014, 04.10.2014, 19.02.2015 по 24.02.2015, 04.02.2020 по 17.04.2020, 27.05.2020 по 01.06.2020, а також періоди з 12.07.1999 по 27.08.1999, 17.04.2002 по 07.05.2003, 05.06.2003 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 01.04.2005 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також судом встановлено, що з 18.05.2005 по 01.01.2006, 21.07.2015 по 26.02.2018, 01.03.2018 по 21.01.2020 позивач працював гірником очисного забою з повним робочим у шахті.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, за змістом вказаної норми, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці, де вказано, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день підземним гірничим очисного забою.
Тобто трудова книжка позивача має усі кваліфікуючи ознаки, які відносять таку роботу до пільгової. Позивач працював на провідних професія: робітник очисного вибою.
Враховуючи те, що у вищевказаний період позивач працював за професією/займав посаду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому вказаний період його роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (спеціальний стаж провідні професії).
Разом з тим, як вже встановлено судом, періоди роботи позивача з 30.09.2016 по 26.02.2017, з 03.03.2017 по 30.05.2017, з 01.06.2017 по 26.02.2018, з 02.03.2018 по 04.03.2018, з 15.04.2018 по 16.04.2018, з 01.07.2018 по 01.07.2018, з 01.08.2018 по 04.09.2018, з 25.09.2018 по 30.09.2018, з 01.01.2019 по 07.01.2019, з 01.02.2019 по 05.03.2019, з 31.03.2019 по 04.06.2019, з 24.06.2019 по 30.06.2019, з 31.08.2019 по 03.11.2019, з 07.11.2019 по 14.11.2019, з 25.11.2019 по 30.11.2019, з 13.01.2020 по 21.01.2020 вже зараховано до стажу позивача за ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в, а тому такі вимоги підлягають задоволенню частково.
Крім того, суд вказує, що такий не підлягає зарахуванню до пільгового стажу відповідно до Постанови № 202, оскільки, як вже встановлено судом, у вказані періоди позивач працював підземним гірником очисного вибою, що відноситься до провідних професій, а тому вказані періоди мають враховуватися саме до пільгового стажу, як працівнику провідних професій, що також стосується вимог щодо зарахування періодів роботи з 01.06.2005, 21.07.2015 по 22.07.2015, 30.06.2016, 27.09.2016 по 29.09.2016, 27.02.2017 по 02.03.2017, 31.05.2017, 01.03.2018, 31.12.2019 по 12.01.2020.
Щодо твердження відповідача про те, що основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умови праці є наказ по підприємству, організації, суд зазначає, що накази про затвердження атестації робочих місць, можуть бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21.08.1992 року. Після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Також, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року 10 і 17 березня, 14 квітня, 2 грудня 2015 року, 10 лютого, 12 квітня 2016 року (справи №№21-183а13, 21-519а14, 21-51а15, 21-585а14, 21-383а14, 21-1329а15, 21-5432а15, 21-6501а15), щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Стосовно не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача днів безоплатної відпустки та простою, суд зазначає, що за приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Якщо брати до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Відповідач не скористався повноваженнями, передбаченими частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, не витребували від підприємств відповідних документів або відомостей стосовно підстав надання позивачеві відпуски без збереження заробітної плати та застосування простою. А також не зазначив про необхідність підтвердження цих відомостей власне позивачем.
Слід зазначити, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки та прогулів не перевищує одного місяця в календарному, проте, відповідач їх до пільгового стажу не зарахував без зазначення причин та вчинення передбачених законом дій для з'ясування зв'язку із виробничою необхідністю. Тому дії відповідача щодо незарахування цих періодів до пільгового стажу в контексті спірних правовідносин є протиправними.
Також суд зазначає, що відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
Докази, які б спростовували факт проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці позивача за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким він навчався, у матеріалах справи відсутні.
При цьому суд зазначає, що у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії взагалі не зазначено про не зарахування вказаних періодів перебування позивача у безоплатних відпустках та прогулах, періодів навчання, що також свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 в справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Як вже зазначалося судом, оскаржуване рішення не містить конкретних періодів роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу позивача частини спірних періодів роботи, що призвело до невірного розрахунку пільгового стажу позивача для призначення пенсії та, як наслідок, було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.
З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заявою є зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Питання обчислення стажу охоплюється дискреційними повноваженнями відповідача та має вирішуватися після проведення перерахунку пільгового стажу із врахуванням висновків суду, наведених в цьому рішенні.
Суд вважає неможливим застосування в цьому випадку висновків Верховного суду, що наведені в постанові від 09.05.2024 у справі № 580/3690/23, предметом розгляду якої була бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що полягала у неприйнятті рішення про надання страхової виплати (одноразової грошової допомоги), оскільки в межах спору, що є предметом розгляду в цій справі, неможливо встановити недоцільність зобов'язання повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, у цій справі, із врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, пенсійний орган має здійснити перерахунок стажу із врахуванням висновків суду, наведених в цьому рішенні.
З підстав передчасності також не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання провести відповідні виплати пенсії. Крім цього, виплату пенсії має здійснювати пенсійний фонд за місцем реєстрації позивача, в той час як відповідач в цій справі вирішує лише питання призначення позивачу пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 цієї статті встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з наявними в матеріалах справи документами судові витрати складаються з витрат на сплату судового збору розміром 968,96 грн. Враховуючи те, що спір виник через неправильні дії відповідача суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в повному обсязі.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області (69057, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 158 б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області №056650010567 від 16.05.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.05.2025, зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за професіями згідно з постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, який дає право на пенсію у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.1995 по 30.06.1998, та періоди роботи з 08.07.1998 по 30.08.1998, 26.04.2000 по 11.07.2000, 02.04.2005 по 17.05.2005, 17.12.2007 по 22.12.2007, 26.09.2008 по 04.10.2008, 22.03.2010, 03.08.2010, 30.09.2010, 31.03.2011, 30.09.2011, 03.05.2012 по 09.05.2012, 16.07.2012, 16.09.2013 по 17.09.2013, 31.03.2014, 30.04.2014 по 01.05.2014, 29.06.2014 по 03.07.2014, 04.10.2014, 19.02.2015 по 24.02.2015, 04.02.2020 по 17.04.2020, 27.05.2020 по 01.06.2020, а також періоди роботи з 12.07.1999 по 27.08.1999, 17.04.2002 по 07.05.2003, 05.06.2003 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 01.04.2005 та до пільгового підземного стажу на провідних професіях, який дає право на пенсію у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 18.05.2005 по 01.01.2006, з 21.07.2015 по 29.06.2016, 30.06.2016, 01.07.2016 по 26.09.2016, 27.09.2016 по 29.09.2016, 27.02.2017 по 02.03.2017, 31.05.2017, 01.03.2018, 05.03.2018 по 14.04.2018, 17.04.2018 по 30.06.2018, 02.07.2018 по 31.07.2018, з 05.09.2018 по 24.09.2018, 01.10.2018 по 31.12.2018, 08.01.2019 по 31.01.2019, 06.03.2019 по 30.03.2019, 05.06.2019 по 23.06.2019, 01.07.2019 по 30.08.2019, 04.11.2019 по 06.11.2019, 15.11.2019 по 24.11.2019, 01.12.2019 по 30.12.2019, 31.12.2019 по 12.01.2020.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Зеленов