Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
26 серпня 2025 року Справа №200/5536/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шинкарьової І.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі відповідач 1) Державної судової адміністрації України, де позивач просить суд (далі відповідач 2):
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо не нарахування та не виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 у розмірі 2270 грн. та з 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.;
зобов'язати відповідача 1 провести нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ч.2, 3, 4 ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2270,00 грн. та на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу, та допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 р.р., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
зобов'язати відповідача 2 здійснити фінансування відповідача 1 з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 200/5563/23, з урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 26288796); Державної судової адміністрації України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 у розмірі 2 270,00 грн., з 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн. з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 рік та 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, розрахованих виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Рішення суду набрало законної сили 24.01.2024, виконавчі листи на виконання рішення суду видано 09.04.2024.
05.08.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду у справі №200/5536/23. У поданій заяві заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у справі шляхом стягнення з ТУ ДСА України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми суддівської винагороди в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 200/5536/23 не виконане відповідачем та не виплачено нараховану суму суддівської винагороди у розмірі - 194 176,60 грн. Враховуючи те, що боржник, який є суб'єктом владних повноважень, не виконує рішення суду більше двох місяців з дня набрання законної сили в частині виплати нарахованої суми суддівської винагороди, на думку заявника, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання вказаного рішення суду шляхом стягнення з ТУ ДСА України в Донецькій області нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди у розмірі - 194 176,60 грн. Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу. При цьому, підлягає врахуванню, що зміна способу і порядку виконання не змінює та не зачіпає суті самого судового рішення, сутністю якого є, зокрема, поновлення прав заявника на виплату недоплаченої суми суддівської винагороди.
13.08.2025 ухвалою суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 200/5536/23, призначено розгляд заяви на 26.08.2025; запропоновано ТУ ДСА України в Донецькій області в семиденний строк з моменту отримання цієї ухвали суду надати письмові пояснення щодо заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду.
19.08.2025 від ТУ ДСА України в Донецькій області до суду надійшли пояснення, в яких вказана, що виконання рішення суду має здійснюватися органом Державної казначейської служби України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», яка передбачена Законом України про державний бюджет України на рік. Таким чином рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/5536/23 в частині виплати коштів на користь ОСОБА_1 має виконуватися шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
24.08.2025 ОСОБА_1 подано заяву про розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 08.12.2023 у справі №200/5536/23 за відсутності заявника. Заявлені вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Також в наведеній заяві додатково зазначено, що рішення суду від 08.12.2023 до теперішнього часу не виконано. Боржник у виконавчому провадженні зазначав, що рішення суду підлягає виконанню шляхом списання коштів з бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». Разом із тим, у рішенні від 08.12.2023 по справі №200/5536/23 не міститься умови про виконання цього рішення в межах конкретної бюджетної програми. Водночас наявність таких програм не повинна унеможливлювати виконання судових рішень. Крім того, звернуто увагу, що судове рішення в адміністративній справі не створює нових правовідносин, а спрямоване на захист права в межах правовідносин, які існували на момент порушення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши доводи сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абз.1 ч. 3 ст. 378 КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановлені рішенням суду.
Тобто, за змістом вказаної норми, суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, якщо його виконання об'єктивно не можливо у спосіб та в порядку, визначені судом в рішенні.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а.
У заяві заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №200/5536/23 на стягнення з ТУ ДСА України в Донецькй області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми суддівської винагороди в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
З матеріалів заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення слідує, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2024 (ВП 75286726), начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №200/5536/23 виданого 09.04.2024 про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн. з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 рік та 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
В листі вих.№05-1079/24 від 27.06.2024 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області зазначено, що виконання рішення суду має здійснюватися органом Державної казначейської служби України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», яка передбачена Законом України про державний бюджет України на рік.
Згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області вих. №04-1076/24 від 27.06.2024 суддівська винагорода, що підлягає нарахуванню (виплаті) ОСОБА_1 відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №200/5536/23, складає 194176,60 грн., з яких податок на доходи фізичних осіб - 34951,78 грн., військовий збір - 2912,64 грн., підлягає фактичній виплаті - 156312,16 грн.
Наведене дозволяє дійти висновку, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області не виконало рішення суду у цій справі в частині покладеного на нього обов'язку виплатити суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн. з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 рік та 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Суд зазначає, що здійснене відповідачем нарахування суддівської винагороди позивачу, сума якої не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Як встановлено судом, рішення Донецького окружного адміністративного суду у цій справі має зобов'язальний характер.
Водночас, суд при розгляді вказаної справи не вирішував позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, і, як наслідок, не перевіряв правильність нарахування заборгованості з виплати позивачу суддівської винагороди у спірний період, відтак розрахунок належної позивачу заборгованості з суддівської винагороди при розгляді справи суд не здійснював.
Отже, змінивши спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 200/5536/23 із зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн. з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 рік та 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів на «стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми суддівської винагороди в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.», суд фактично змінить рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Тобто, заявник фактично просить змінити резолютивну частину рішення суду з зобов'язального характеру на стягнення конкретної суми.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої суддівської винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку щодо неможливості зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить заявник, адже запропонований спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 200/5536/23.
Слід також зазначити, що суддівська винагорода, нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3 ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Виходячи з системного аналізу приписів наведених норм, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 378 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 200/5563/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Шинкарьова