Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
27 серпня 2025 року Справа №200/6485/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
25.08.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.06.2025 № 050650006754;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 25.05.2025 про призначення пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахував до загального трудового стажу період роботи в колгоспі з 04.07.1989 по 27.02.1997, період проходження строкової служби з 24.11.1983 по 11.11.1983, період навчання з 01.09.1979 по 19.07.1982, період навчання з 01.09.1982 по 22.06.1986.
Позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами 1 та 2 статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення сплати судового збору. Крім того законодавець ставить у залежність право суду відстрочити сплату судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Верховний Суд в ухвалі від 11.01.2024 по справі № 580/1158/23 зазначив, що для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону від 08.07.2011 № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону від 08.07.2011 № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка про доходи, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
З наданої позивачем довідки з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 22.08.2025 встановлено, що загальний дохід позивача за період, зокрема з І кварталу 2024 року по IV квартал 2024 року склав 0,00 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по цій справі.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 КАС України, підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження(загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників адміністративної справи, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Керуючись ст. 12, 77, 80, 160, 161, 171-176, 248, 251, 256, 257, 261, 263 КАС України,
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по цій справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Відкрити провадження в адміністративній справі. Розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали може подати відзив на позовну заяву. У разі подання відзиву, його копія та додані до нього документи мають бути надіслані (надані) до суду та позивачу одночасно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати суду у строк до 10 вересня 2025 року засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Витребувані судом докази слід подати до Донецького окружного адміністративного суду шляхом направлення через електронний кабінет в системі “Електронний Суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Кошкош