про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
27 серпня 2025 р. Справа № 120/11810/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії та (або) бездіяльність Державної казначейської служби України, яка виразилась у невиконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 120/244/24 шляхом здійснення стягнення з рахунків Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати в розмірі 347076.12 грн., а також відповідно середнього заробітку за весь час затримки з 30.12.2023 по 01.04.2024 в розмірі 221709.07 грн. впродовж визначеного частиною четвертою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» тримісячного строку.
2. Зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити н шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку за період прострочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №120/1244/24, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, з 01.02.2025 по 31.07.2025 інфляційні витрати у розмірі 28394,25 грн., а за періоди з 11.01.2025 по 06.08.2025 та з 15.01.2025 по 06.08.2025 - трьох відсотків річних у розмірі 9651,00 грн.
Отже, позивачем фактично заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 38045,25 грн
Тобто при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 1211,20 грн.
При цьому, в позовній заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки даний спір пов'язаний зі стягненням заробітної плати.
Разом з тим, надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
В свою чергу, даний спір стосується зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу інфляційні втрати та три відсотки річних за період прострочення виконання рішення суду.
Отже, пільги, встановлені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не розповсюджуються на позивача при зверненні до суду з цим позовом та, відповідно, останній не звільнений від сплати судового збору.
Проте, доказів сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.
Крім того, відповідно до п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в позовній заяві зазначає, що 07.08.2025 року у зв"язку з не виконанням рішення суду та не списанням ДКС України з рахунку боржника коштів, позивач змушений був відкликати виконавчі листи. Також позивач вказує, що копію заяви від 07.08.2025 року до ДКС України він додає до позовної заяви.
Проте, перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем не долучено до позову копію заяви від 07.08.2025 року до ДКС України про відкликання виконавчих листів, як і не надано доказів направлення такої заяви на адресу відповідача та отримання її останнім.
В свою чергу, долучена до позовної заяви копія заяви про повернення виконавчих листів датована 07.08.2024 року і докази направлення такої заяви на адресу відповідача також не надані.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно ч. 2, 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач в суб'єктному складі учасників справи зазначив третю особу - Офіс Генерального прокурора.
Разом з тим, до позовної заяви не додано обґрунтованого клопотання із зазначенням підстав, на яких Офіс Генерального прокурора необхідно залучити до участі в справі як третю особу та на чиїй стороні.
Виявлені недоліки позовної заяви позбавляють суд можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:
- надання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- подання обґрунтованого клопотання із зазначенням підстав, на яких Офіс Генерального прокурора необхідно залучити до участі в справі як третю особу та на чиїй стороні;
- надання копії заяви позивача від 07.08.2025 року до ДКС України про відкликання виконавчих листів, доказів направлення такої заяви на адресу відповідача та отримання її останнім.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, визначених у мотивувальній частині ухвали шляхом: Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна