м. Вінниця
25 серпня 2025 р. Справа № 120/4215/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 12.06.2022 року по 19.05.2023 року перерахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 12.06.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за період з 12.06.2022 року по 02.06.2023 року, за весь час затримки виплати, а саме з 12.06.2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення.
В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
15.08.2024 року від представника відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що судом не враховано, що грошове забезпечення ОСОБА_1 в період з 12.06.2022 року по 19.05.2023 року нараховувалось та виплачувалось Військовою частиною НОМЕР_2 , яка в даний період перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 , який взагалі не був учасником даної справи.
Також представник відповідача вказує, що суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 з 02.06.2023 року, а Військова частина НОМЕР_2 лише з 01.09.2023 року була зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи наведене, представник відповідача просить роз'яснити резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/4215/25 від 05.05.2025 року в частині того, яким саме чином Військова частина НОМЕР_1 повинна виконати вищевказане рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
В даному ж випадку, суд не вбачає необхідності для проведення судового засідання та вважає за можливе розглянути подану заяву про роз'яснення судового рішення в письмовому проваджені.
Визначаючись щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, суд виходив із наступного.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Обґрунтовуючи незрозумілість судового рішення, представник відповідача вказав, що грошове забезпечення ОСОБА_1 в період з 12.06.2022 року по 19.05.2023 року нараховувалось та виплачувалось Військовою частиною НОМЕР_2 , яка в даний період перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 , який взагалі не був учасником даної справи.
Враховуючи наведене, представник відповідача просить роз'яснити резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/4215/25 від 05.05.2025 року в частині того, яким саме чином Військова частина НОМЕР_1 повинна виконати вищевказане рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025 року, є чітким, зрозумілим та таким, що не містить невизначеностей чи суперечностей у викладенні резолютивної частини.
Зміст рішення відповідає вимогам ясності та визначеності, оскільки чітко встановлено обов'язки відповідача щодо проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також компенсації втрати частини доходів із зазначенням конкретних періодів, правових підстав і порядку їх обчислення.
Посилання відповідача на те, що у спірний період виплати здійснювала Військова частина НОМЕР_2 , яка в даний період перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 не свідчать про нечіткість чи не зрозумілість рішення.
Ці доводи фактично зводяться до незгоди з покладенням обов'язку виконання рішення на Військову частину НОМЕР_1 , що виходить за межі інституту роз'яснення рішення суду.
Враховуючи зазначене, підстави для роз'яснення рішення суду відповідно до ст. 254 КАС України відсутні, оскільки рішення не викликає труднощів у розумінні та виконанні і не потребує додаткового уточнення, а тому у задоволені заяви слід відмовити.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/8283/23 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року у справі №120/8283/23 констатовано, що правонаступником Військової частини НОМЕР_2 є Військова частина НОМЕР_1 .
В силу норми ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що саме Військова частина НОМЕР_1 наділена повноваженнями і несе обов'язок виконати судове рішення у визначений спосіб.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294 КАС України, -
У задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович