27 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1298/25
Провадження № 11-сс/820/447/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року у кримінальному провадженні №12025243300000321, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Голенищево, Летичівської ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025243300000321 від 18 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 18.08.2025 року близько 16.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік домогосподарства ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване по АДРЕСА_2 , прийняв рішення незаконно заволодіти автомобілем марки «SKODA», моделі «OCTAVIA A5», сірого кольору, 2012 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та з номером шасі « НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_10 .
Тоді ж, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом марки «SKODA», ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи на території вказаного домогосподарства ОСОБА_9 , скористався відсутністю нагляду власника території домогосподарства ОСОБА_9 , якої на той час не було вдома, а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до гаражного приміщення у якому знаходився вищевказаний автомобіль, після чого за допомогою фізичної сили відчинив дверцята гаражу, який не був зачинений на будь який запірний пристрій, та таким чином проник до нього.
Усередині гаража ОСОБА_7 виявив вищевказаний автомобіль з ключем у замку запалення. Сів за кермо, привів двигун у робочий стан та, без дозволу і відома власника ОСОБА_11 , незаконно заволодів транспортним засобом, виїхавши за межі домогосподарства.
В подальшому ОСОБА_7 використав даний автомобіль у своїх власних цілях, а саме для поїздки до с.Соколівка, Літинського району Вінницької області.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 незаконно заволодів автомобілем марки «SKODA», моделі «OCTAVIA A5», сірого кольору, 2012 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та з номером шасі « НОМЕР_2 », який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , та перебуває у його постійному володінні, розпорядженні та користуванні, чим спричинив останньому матеріальні збитки на суму близько 330000 грн.
18.08.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
19.08.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
За вказаним кримінальним провадженням слідчий СВ ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, посилаючись на те, що, існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та/або свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 13 жовтня 2025 рокувключно із визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Захисник зазначає, що ОСОБА_7 немає на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, ОСОБА_7 стверджує, що не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи, оскільки особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа швидше закінчилась та він міг продовжити спокійно жити далі.
Захисник посилається на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, працьовитий, офіційно не працює, але має дохід від тимчасових заробітків, позитивну характеристику по місцю проживання, хоча раніше і був судимий, проте нових злочинів не вчиняв та до цього часу його не підозрювали у вчиненні злочину, обвинувальних вироків винесено не було, підозрюваний за вчинений раніше злочин повністю поніс покарання та сторона обвинувачення не може обґрунтовувати своє клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що підозрюваний вже раніше був судимим.
Апелянт зазначає, що за словами ОСОБА_7 , він проживає більше одного року з ОСОБА_9 та підтримує з нею дружні стосунки, під час спільного проживання ОСОБА_9 усно надавала дозвіл на користування автомобілем «SKODA». Йому не відомо, хто власник зазначеного автомобіля.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду апеляційних скарг через начальника ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», з клопотанням про участь в апеляційному розгляді не звертався, в апеляційних скаргах не порушується питання про погіршення його становища, його участь у апеляційному розгляді не є обов'язковою, у зв'язку з чим колегія суддів, з'ясувавши думку присутніх учасників провадження, прийняла рішення про проведення апеляційного розгляду у відсутність підозрюваного, відповідно до вимог ч.4 ст.401, ч.4 ст.405, 422 КПК України, з урахуванням також позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.10.2023, у справі №211/111/22, провадження №51-3720км23.
Захисник підтримав апеляційні скарги, із зазначених в своїй скарзі підстав, просив застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, враховуючи дані про особу підозрюваного.
Прокурор не визнав апеляційних вимог, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує слідчий в клопотанні.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, ознайомившись з судовим матеріалом та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог частини 1 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 оскаржують наявність ризиків для застосування щодо ОСОБА_7 саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають, що можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити вище перелічені дії.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованості на поточній стадії досудового розслідування підозри, пред'явленої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки існують об'єктивні відомості, що він міг вчинити вказане правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження і доведено прокурором.
Колегія суддів, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини з питання визначення поняття «обґрунтованої підозри» (справи «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Гусинський проти Росії», «Нечипорук і Йонкало проти України» тощо), вважає, що в ході досудового розслідування при обранні підозрюваному запобіжного заходу необхідна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення; мета затримання - продовжити розслідування й підтвердити або спростувати підозри, які стали підставою для затримання. Водночас ця стадія розслідування не передбачає сукупності доказів, достатньої для прийняття процесуального рішення за суттю кримінального провадження.
Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Така інформація щодо ОСОБА_7 в матеріалах справи існує та доведена прокурором, тож обґрунтованість підозри для поточної стадії досудового розслідування є достатньою для можливості застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Стосовно існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то приймаючи рішення за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а саме у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, обставин, передбачених ст.178 КК України, даних про особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_7 є особою в силу ст.89 КК України не судимою, свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнає в повному обсязі, обґрунтовано підозрюється у його вчиненні, дійшов висновку, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчинені тяжкого злочину та зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а тому цей ризик є достатньо високим; незаконного впливу на потерпілого та/або свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний може вчиняти тиск, як психологічного так і фізичного характеру, шукаючи будь - які можливі шляхи впливу на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні спонукаючи до зміни ними показів або відмови від дачі показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, або ж її пом'якшення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання слідчого щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що досудовим розслідуванням доведена наявність як обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, так і ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до практики ЄСПЛ, у рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року, Суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З урахуванням наведених обставин, вимог статті 178 КПК України, колегія суддів вважає, що через суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винним, є обґрунтовані підстави вважати, що існують не абстрактні, а конкретні ризики, передбачені ст.177 КПК України, підозрюваний має реальну можливість здійснити ці дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою схиляння до дачі ним показань на свою користь або відмови від дачі показань, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому неможливо застосувати менш суворий запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання наявним ризикам.
Посилання сторони захисту на те, що слідчим суддею не було взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 вину визнав повністю, має постійне місце проживання, працьовитий, офіційно не працює, але має дохід від тимчасових заробітків, позитивну характеристику по місцю проживання, хоча раніше і був судимий, проте нових злочинів не вчиняв та до цього часу його не підозрювали у вчиненні злочину, не перешкоджав органам слідства та суду, не переховувався від органів досудового розслідування та немає наміру цього робити, до уваги не беруться, оскільки вищенаведені обставини, на які посилається захисник, а саме дані про особу підозрюваного, не спростовують та не зменшують наявних ризиків, враховуючи відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, тому наведені обставини не є безумовними підставами для зміни запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Колегія суддів звертає увагу, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в такому випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
З огляду на наведене, у колегії суддів є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які визнані слідчим суддею доведеними.
За таких обставин, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які знайшли підтвердження як під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість застосування слідчим суддею до ОСОБА_7 найбільш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею визначений на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків передбачених КПК України, який є альтернативним запобіжним заходом, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Викладене в свою чергу, унеможливлює задоволення апеляційних вимог обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, даних про його особу, наявних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, не встановлені стримуючі чинники, які б дійсно могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від можливого покарання, незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою покращення свого становища, у скоєнні якого він підозрюється.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 і виключити ризики, пов'язані зі звільненням його з-під варти.
З урахуванням наданих матеріалів справи і встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновок про неможливість застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, правильним, обмеження його права на свободу у цьому випадку є виправданим і необхідним, через неможливість у жодний інший спосіб запобігти втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні вимоги сторони захисту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року про застосування стосовно ОСОБА_7 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 жовтня 2025 року включно із визначенням застави в розмірі 50 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн., залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3