27 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1621/24
Провадження № 33/820/592/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кучерука Т.М. на постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 03 серпня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою судді, 13 вересня 2024 року о 19 год 28 хв в с. Радошівка Шепетівського району Хмельницької області на вул. Молодіжна поблизу будинку 21 ОСОБА_1 керував мототрактором без державного реєстраційного номеру, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою газоаналізатор «Drager» Alcotest № 6820: тест № 112 з результатом 0,25 ‰. Порядок проведення огляду фіксувався на нагрудний відеореєстратор.
В апеляційній скарзі захисника Кучерук Т.М. просив скасувати постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року та постановити нову, якою провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Уважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зауважував, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Серед іншого звертав увагу на те, що діючим законодавством України не встановлено необхідності навчання керуванню мототракторами, для підтвердження права на керування мототракторами не видається посвідчення водія відповідної категорії та мототрактори не підлягають державній реєстрації із послідуючою видачою свідоцтва, технічного талону і номерних знаків.
Вказував, що працівниками поліції було допущено низку порушень чинного процесуального законодавства.
Також, на думку апелянта, прилад «Drager» Alcotest має допустиму похибку, що охоплює показник, визначений приладом після проходження тесту ОСОБА_1 .
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Апеляційний суд надав ОСОБА_1 та його захиснику Кучеруку Т.М. можливість брати участь у розгляді справи, завчасно і належним чином сповістив їх про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання апеляційного суду Клімчук В.І. та захисник Кучерук Т.М. не з'явилися.
27 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання від захисника Кучерука Т.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість прибути до суду.
За змістом ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
З урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд звертає увагу на те, що час розгляду справи був погоджений з захисником Кучеруком Т.М. та він заздалегідь належним чином був повідомлений.
Тому клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає та суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності захисника Кучерука Т.М.
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків розгляду, нез'явлення ОСОБА_1 та його захисника Кучерука Т.М. до суду не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються:
-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №668571 від 13 вересня 2024 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія: запах алкоголю з порожнини рота від 13 вересня 2024 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестера «Dragеr Alcotest 6820» від 13 вересня 2024 року, яким констатовано стан сп'яніння - 0,25 ‰;
- відеозаписом з місця події.
Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп'яніння - 0,25 ‰, з результатом погодився, не бажав їхати у медичний заклад. Також з відеозапису чітко вбачається посилання ОСОБА_1 на те, що він зранку випив пива, а ввечері їхав саморобним трактором. Окрім цього, ОСОБА_1 стверджував, що оскільки трактор є саморобним, він не являвся транспортним засобом, а зважаючи на похибку приладу, рівень алкоголю в його крові перебував в межах допустимого.
Водночас згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу фактично свідчить про визнання ним факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що водій транспортного засобу повністю погоджується з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Доводи апелянта про те, що процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення проведено з грубими порушеннями, є безпідставними.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був в стані алкогольного сп'яніння.
Стосовно доводів з приводу недовіри до результатів проведеного працівниками поліції огляду за допомогою технічного приладу Drager Alcotect 6820, ймовірності похибки даного пристрою в умовах проведеного огляду, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,25 ‰.
Відповідно до керівництва з експлуатації Drager Alcotest 6820 зазначено границі допустимої основної похибки приладу Drager Alcotest 6820, а саме границі допустимої основної похибки абсолютної +/- 0,042 ‰ ( в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 ‰).
Таким чином, прилад Drager Alcotest 6820 має допустиму похибку ± 0,042 ‰, отже результат тесту ОСОБА_1 , з урахуванням похибки, складав від 0,208 до 0,292 ‰.
Згідно з п.7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю в крові.
Таким чином, допустимий рівень алкоголю в крові водія, визначений національним законодавством України та не може перевищувати 0,2 ‰ алкоголю.
Відтак, на переконання апеляційного суду, результат огляду - 0,25 ‰ свідчить про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат не є в межах похибки, не може визнаватися малозначним порушенням, а тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, результат тестування водія ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатору Drager Alcotect 6820 та складений на його підставі акт огляду, враховуючи величину абсолютної похибки даного пристрою в умовах проведеного огляду, суд уважає беззаперечним і в сукупності з вищевикладеними обставинами достатнім доказом факту його перебування у стані алкогольного сп'яніння на момент керування транспортним засобом, який давав підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення і притягнення його до відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП.
Не відповідають дійсності твердження апелянта щодо керування ОСОБА_1 саме транспортним засобом.
Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).
Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку, підлягає притягненню до відповідальності за керування мототрактором у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.
У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 1271 - 1281, частинах першій і другій ст.129, ст.ст.1321, 1331, 1332, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції вищевказаним доводам дав належну правову оцінку, з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Дослідивши матеріали справи, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.
За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом.
Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними і не впливають на доведення винуватості та спростовуються зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами.
Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння останнього, не встановлено.
Переконливих доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, не надано.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кучерука Т.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.