Справа № 466/9654/20 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/811/1732/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
28 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
04 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідача в її користь борг за борговою розпискою від 21 березня 2017 року в розмірі 88 500 доларів США, відсотки за користування позикою в розмірі 1 294 254 грн 81 коп та 3% річних в розмірі 126 239 грн 18 коп.
07 травня 2025 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України.
Оскаржуваною ухвалою зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу до припинення перебування ОСОБА_3 на військовій службі у складі ЗСУ.
Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.11.2022 року у справі №753/19628/17, та не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи належних доказів перебування відповідача у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Так, зупиняючи провадження у справі, суд посилався на довідку військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2022 року №197, згідно якої прапорщик ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 30.11.2022 року, відповідь ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 року №5/248 в частині надання інформації про те, чи переведена військова частина НОМЕР_1 на «воєнний стан» та посвідчення про відрядження №1169 від 22.10.2024 року, згідно якого штаб-сержант ОСОБА_3 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань. Однак, суд першої інстанції не врахував, що довідка військової частини НОМЕР_1 №197 датована 19 вересня 2022 року. При цьому, інформації про те, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині на даний час стороною відповідача надано не було. Що стосується відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 року №5/248, згідно якої військова частина НОМЕР_1 переведена на штати воєнного часу та з такої не вбачається, що вказана військова частина переведена на військовий стан. Крім того, згідно посвідчення про відрядження №1169 від 22.10.2024 року, відповідач був відряджений до військової частини НОМЕР_2 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 22 жовтня 2024 року. При цьому, строк відрядження не може перевищувати в межах України 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі. Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів перебування ОСОБА_3 на військовій службі у складі ЗСУ на даний час, а формальне перебування сторони у справі в складі Збройних Сил України є недостатньою підставою для зупинення провадження у справі, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.03.2025 року у справі № 904/4027/22, яка судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не врахована.
Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
07 травня 2025 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, то відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Такі правові висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі №456/2541/19.
Відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2022 року №197, прапорщик ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 30.11.2022 року.
Як вбачається з відповіді ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 року №5/248 в частині надання інформації про те, чи переведена військова частина НОМЕР_1 на «воєнний стан», повідомлено, що на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», №69/22 «Про загальну мобілізацію» та №71/2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань» за наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 26.02.2022 року №1 «Про переведення структурних підрозділів Держспецтрансслужби на штати воєнного часу» з 24.02.2022 структурні підрозділи Держспецтрансслужби, яким в тому числі є військова частина НОМЕР_1 , переведено на штати воєнного часу. Указом Президента України від 24.02.2022 №71/2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань» постановлено застосовувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України.
Згідно посвідчення про відрядження №1169 від 22.10.2024 року штаб-сержант ОСОБА_3 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 13.03.2025 року ОСОБА_3 є учасником бойових дій.
Враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК Українизупинення провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України є обов'язком суду, а не правом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, оскільки матеріалами справи доведено проходження ОСОБА_3 військової служби у військовій частині, яка переведена на воєнний стан. При цьому, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 28 серпня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра