Дата документу 26.08.2025 Справа № 336/274/24
Єдиний унікальний № 336/274/24
Провадження №22-ц/807/1243/25
Головуючий в 1-й інстанції - Дацюк О.І.
26 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.
суддів:Подліянової Г.С., Полякова О.З.,
секретарОстащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складений 17 квітня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», про визнання дій щодо припинення газопостачання протиправними та зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування моральної шкоди,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», вказавши, що 22.02.2021 року працівниками АТ «Запоріжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 був припинений розподіл природного газу шляхом обрізки газопроводу низького тиску в місці балансової належності, тобто газопровід був відрізаний під землею - під проїзною частиною дороги між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Посилаючись на безпідставність відключення його житла від газопостачання, позивач просив визнати дії АТ «Запоріжгаз» по відключенню житлового будинку АДРЕСА_1 від газопостачання неправомірними та зобов'язати АТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 30000 гривень.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», про визнання дій щодо припинення газопостачання протиправними та зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.
Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» з відключення будинку АДРЕСА_3 від газопостачання.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь держави судовий збір в сумі 3633,6 гривень (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що припинення розподілу природного газу до будинку позивача узгоджується з правовими приписами Кодексу ГРМ та ПБСГ і є правомірним, оскільки пов'язано саме з виявленням витоку газу. Факт завдання моральної шкоди позивачем не доведено.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положенням ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що за відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 18.01.2001 року.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 08.02.2002 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сосіменко Ю.П.
19.11.2005 року між ВАТ «Запоріжгаз» та ОСОБА_1 укладено договір №15668 про надання послуг з газопостачання.
07.09.2007 року між ВАТ «Запоріжгаз» та ОСОБА_1 укладено договір підряду з установки побутового лічильника газу.
Згідно з актом прийняття до експлуатації робіт по встановленню побутового лічильника газу від 07.09.2007 року, за адресою: АДРЕСА_1 споживачу ОСОБА_1 встановлено газовий лічильник Самгаз RS/2001-2 LA.
08.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Запоріжгаз» та ТОВ «Запоріжгаз збут» з заявою, в якій просив повідомити підстави припинення (відключення) належного позивачеві будинку від системи газопостачання, направити акт про припинення та відключення від газопостачання будинку АДРЕСА_1 та просив відновити газопостачання домоволодіння.
18.11.2021 року АТ «Запоріжгаз» надало ОСОБА_1 відповідь, згідно з якою, 05.08.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 розподіл природного газу був припинений шляхом перекриття крану вводу та встановленням охоронної пломби. При повторній перевірці відключення було виявлено несанкціоноване відновлення газопостачання та складений акт про порушення. 22.02.2021 року при обстеженні газопроводу працівниками АТ «Запоріжгаз» за вищевказаною адресою працівниками АТ «Запоріжгаз» було виявлено витік газу біля будинку №8. Відповідно, для уникнення аварійної ситуації, газопостачання припинено шляхом перекриття крану вводу на стояку будинку відповідно до п. 5 глави 7 розділу VI Кодексу. Для уникнення аварійної ситуації працівниками товариства було припинено розподіл газопостачання за вищевказаною адресою шляхом обрізки газопроводу низького тиску в місці балансової межі.
Щодо питання відновлення газопостачання повідомлено про можливість відновлення газопостачання після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання.
Згідно з долученим до повідомлення актом про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 22.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 працівниками АТ «Запоріжгаз» проведено припинення (обмеження) розподілу природного газу за наявності витоків газу. Припинення та відключення газопостачання проведено шляхом обрізки газопроводу низького тиску в місці балансової належності згідно розпорядження.
Даний акт було складено та підписано трьома працівниками АТ «Запоріжгаз» без участі споживача.
23.11.2021 року ТОВ «Запоріжгаз збут» надало відповідь, згідно з якою, товариство не здійснює діяльності із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників), отже не є суб'єктом, до якого віднесено ведення обліку природного газу, встановлення лічильників газу та технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, надання детальних роз'яснень щодо питань, порушених в запиті, входить до компетенції газорозподільного підприємства АТ «Запоріжгаз». ТОВ «Запоріжгаз збут» не надавало доручення на відключення газопостачання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Алтайська, 8.
09.12.2021 року ОСОБА_1 направив АТ «Запоріжгаз» заяву про усунення порушень прав споживача, в якій вказав, що договір про надання послуг з газопостачання між сторонами не розірваний, припинення газопостачання відбулось за невідомих споживачу обставин з застосуванням спеціальної техніки невідомими фахівцями АТ «Запоріжгаз» або ТОВ «Запоріжгаз збут». Звернення до ТОВ «Запоріжгаз збут» не призвело до відновлення газопостачання. Просив АТ «Запоріжгаз» повідомити про підстави припинення (відключення) будинку від газопостачання; направити акт про припинення та відключення газопостачання в будинку АДРЕСА_1 та відновити газопостачання в будинку.
22.12.2021 року АТ «Запоріжгаз» направило ОСОБА_1 копію відповіді на запит від 08.11.2021 року.
Позивачем також долучено копію клопотання представника АТ «Запоріжгаз» згідно з якою, станом на 10.09.2016 року сума боргу в розмірі 764,16 гривень сплачена ОСОБА_1 повністю. Таким чином, станом на 13.09.2016 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Запоріжгаз» за спожитий природний газ відсутня.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2016 року позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання населенню послуг з газопостачання задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» судовий збір в сумі 761,22 гривні.
Задовольняючи частково вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в акті про порушення не вказано, які саме порушення були допущені споживачем та внаслідок чого стався виток природного газу, не зрозуміло, де саме стався такий виток та чи відноситься ця ділянка газопроводу до межі відповідальності саме споживача, тож за таких обставин дії АТ «Запоріжгаз» з припинення газопостачання споживачеві не можна вважати законними, а права позивача можуть бути поновлені шляхом зобов'язання АТ «Запоріжгаз» поновити газопостачання до житла позивача. ОСОБА_1 як споживачу послуг з розподілу природного газу, була завдана моральна шкода, яка виявилась у душевних стражданнях у зв'язку з його порушеними правами споживача на отримання природного газу для забезпечення життєдіяльності, що призвело до необхідності застосування позивачем додаткових зусиль для пристосування та організації свого побуту у зимово-весняний період, переживання дискомфорту. Однак, суд першої інстанції вважав за можливе частково задовольнити пред'явлену вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 гривень.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
За змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до пункту 31 вищевказаних Правил побутовий споживач має право зокрема на: безперервне отримання природного газу за умовами договору постачання природного газу; зменшення розміру плати в разі погіршення наданих постачальником послуг; отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), порядок плати за спожитий природний газ, права та обов'язки постачальника та побутового споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і побутовим споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником, дані про фактичні нарахування (обсяг та вартість) за послуги з газопостачання та іншу інформацію відповідно до договору постачання природного газу; розірвання договору та/або відшкодування збитків в установленому законодавством порядку, зокрема цими Правилами.
Як вказує ст. 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПТЕСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проєктній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.
Як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки в акті про порушення не вказано, які саме порушення були допущені споживачем та внаслідок чого стався виток природного газу, не зрозуміло, де саме стався такий виток та чи відноситься ця ділянка газопроводу до межі відповідальності саме споживача, тож за таких обставин дії АТ «Запоріжгаз» з припинення газопостачання споживачеві не можна вважати законними, а права позивача можуть бути поновлені шляхом зобов'язання АТ «Запоріжгаз» поновити газопостачання до житла позивача.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та побутовими споживачами регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30 вересня 2015 року (далі - Правила) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року.
Абзацом другим підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі передбачено, що якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.
Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 90 постанови від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц(провадження №14-538цс19).
Суд першої інстанції, установивши, що відповідач безпідставно протягом тривалого часу невідновлює газопостачання до будинку позивача, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості користуватися природним газом для приготування їжі, опалення будинку, та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації життя, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, яку суд визначив у розмірі 15 000 тисяч гривень, який на думку суду апеляційної інстанції відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 28 серпня 2025 року.
Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар
судді: Г.С. Подліянова
О. З. Поляков