cправа №947/31493/25
провадження №1-кп/947/1200/25
28 серпня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025160000000121 від 30.01.2025 року,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 ,
1. Зміст клопотання.
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст.190 КК України.
28.08.2025 року в судовому засіданні, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування якого, прокурор зокрема зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 13.06.2025 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено до 06.09.2025 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 8 днів з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, без зміни раніше визначеного розміру застави у сумі 18168000,00 гривень.
Вказував, що на переконання сторони обвинувачення, ризик переховування ОСОБА_3 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.190 України, у вчиненні яких обґрунтовано останній обвинувачуються, є особливо тяжкими злочинами, санкції яких, передбачають покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
А тому, продовжує існувати вагомий ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду(п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, прокурор посилався на існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Також прокурор стверджував, що продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.
Окрім цього, прокурор посилався на існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_3 з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими останній перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор заявляв про існування ризику, передбаченого передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, адже відповідно до зібраних доказів ОСОБА_3 не збирався завершувати свою злочинну діяльність.
На думку прокурора, викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання прокурора, з урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, в силу характеру інкримінованих ОСОБА_3 діянь та одночасної потереби у проведенні судового провадження, для забезпечення належного виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші (менш суворі заходи) не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених чинним КПК України і його належної поведінки.
Також прокурор заявляв, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкі злочини, отже беручи до уваги раніше визначену на стадії досудового розслідування заставу у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 18168000 гривень, вважав, що лише визначена застава забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків у разі її внесення.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.ст.131, 132, 176 - 178, 183, 194 КПК України, просив: 1) продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, без зміни раніше визначеного розміру застави; 2) у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на 60 діб, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із м.Одеса без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
2. Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений від висловлення своєї позиції щодо клопотання відмовився.
Захисник проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Вказував, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки у м.Одесі. Ризики заявлені прокурором не доведені та є припущеннями прокурора. Вважав за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
3. Висновки та мотиви суду.
Суд, заслухавши клопотання, дослідивши додані до нього документи та вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 13.06.2025 року, до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 18168000,00 грн., який в подальшому, було продовжено до 06.09.2025 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 8 днів з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та стороною захисту з матеріалами кримінального провадження
Під час продовження вказаного запобіжного заходу, слідчим суддею були враховані ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, також продовжують існувати та не зменшилися, а саме:
-) щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з конфіскацією майна. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що у кримінальному провадженні наявні свідки та потерпілі. Станом на сьогоднішній день, судовий розгляд не розпочато, потерпілі та свідки не допитані. Тож, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на вказаних осіб з метою зміни показань під час судового розгляду, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 цього Кодексу.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення у сукупності з існуючими ризиками, передбаченими пп.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого та є достатньою підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ризикам.
При цьому, суд вважає, що тривалість застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання обвинуваченого під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії злочинам проти власності, вчинених в особливо великих розмірах.
Водночас, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави, та вважає за необхідне залишити її у розмірі, що був визначений ухвалою слідчого судді від 06.08.2025 року, - у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 315, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 жовтня 2025 року включно.
3. Залишити без змін обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 6000 (шість тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 18168000 (вісімнадцяти мільйонам сто шістдесят восьми тисячам) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити з-під варти негайно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні №12025160000000121 від 30.01.2025 року.
4. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
5. Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
6. Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1