Дата документу 27.08.2025
Справа № 501/616/25
2/501/822/25
27 серпня 2025 року м. Чорноморськ Одеської області
Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Смирнова В.В.,
при секретарі судового засідання - Кочкіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 .
Вимоги позивача: стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/13469214-CK_SB від 29.12.2021 р. у розмірі 72842,15 грн. та судові витрати у справі.
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник позивача Бойко О.С. позовні вимоги мотивує тим, що 29.12.2021 р. між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписана заява на укладення договору про комплексне банківське обслуговування.
Відповідач є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкрито до заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування.
Відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 49000,0 грн. з процентною ставкою -37%, строком користування -12 місяців.
Відповідач умови договору не виконує внаслідок чого, станом на 04.02.2025 р. утворилась заборгованість за договором, яка складає 72842,15 грн..
Представник позивача керуючись ст..ст.15.16, 525,526,527, 530, 543, 550, 552, 553, 554, 610, 611, 612, 624. 625, 629, 631. 1054, 1048-1054 ЦК України, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. надала відзив на позовну заяву (а.с.70-73) в якому просила суд у задоволені позовних вимог АТ «Таскомбанк» відмовити.
Відзив мотивує тим, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, однак наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаними кредитними договорами складений самим позивачем і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі нараховані, коли вони були нараховані тощо. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерок господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони.
Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування заборгованості.
Пункт 51 Розділу 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року встановлює, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Пунктом 52 Розділу 3 Положення передбачено, що первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 62 Положення, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача у позовні заяві просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги (а.с.4).
Відповідач та його представник адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не прибули.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
24.02.2025 р. постановлена ухвал про відкриття провадження у справі (а.с.55).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки розгляд справи здійснювався судом.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
29.12.2021р.. між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписана заява- договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування (а.с.7).
Відповідач є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 про що вказано в заяві-договорі та довідці (а.с.7, 10).
В матеріалах справи наявна довідка АТ «Таскомбанк» про те, що ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) з 26.10.2021 є власником поточного рахунку у гривні № № НОМЕР_1 який відкритий до заяви - договору №№002/13469214-CK_SB від 29.12.2021 № НОМЕР_3 (а.с.10).
Відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000,00 грн.), а саме надані кредитні кошти в сумі 49000,0 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.22-45).
Згідно, наданого позивачем розрахунку, заборгованості по кредитному договору №№№002/13469214-CK_SB від 29.12.2021 р. станом на 04.02.2025 р. заборгованість становить 72842.15 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 49000,0 грн., заборгованості по процентам 23842,15 грн.(а.с.21).
Представник відповідача у відзиві вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування заборгованості.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним договором та її розмір є первинні документи
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Так як, своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 1766 від 06.02.2025 р. (а.с.6) позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 263 - 266 ЦПК України, суд -
Позов акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/13469214-CK_SB від 29.12.2021 р. у розмірі 72842,15 грн. та судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: акціонерне товариство «Таскомбанк», 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.В.Смирнов