Справа № 496/4418/25
Провадження № 1-кп/496/596/25
28 серпня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого водієм, маючого на утриманні малолітнього сина 2014 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_5 в червні 2025 року, на 425 км. автодороги Київ-Одеса, на узбіччі, знайшов кастет з металу чорного кольору. В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на носіння кастету, поклав його до своєї сумки, після чого почав його носити при собі. 15 червня 2025 року, о 22 годині 50 хвилин, на території автомобільної дороги «Київ-Одеса» 452 км.+50 м., поблизу села Дачне Одеського району Одеської області, під час патрулювання, працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області було зупинено автомобіль марки «Renault Kangoo» з номерним знаком НОМЕР_1 , де на водійському сидінні перебував ОСОБА_5 , який повідомив працівникам поліції, що має при собі в сумці кастет чорного кольору, носить його з метою використання за призначенням та видав вказаний кастет працівникам поліції. Виявлений та вилучений у ОСОБА_5 кастет виготовлений промисловим способом, є неклинковою контактною холодною зброєю ударно- дробильної дії, який, відповідно до ч.2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 року №576 та п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року за № 622, не відноситься до предметів та матеріалів, на які поширюється дозвільна система та видача дозволу на носіння якого не передбачено.
За таких обставин, суд вважає доведеним, те що своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України за кваліфікуючою ознакою - носіння кастета без передбаченого законом дозволу.
16.07.2025 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, ОСОБА_5 визнав свою винуватість в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а також погодився на призначення покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого не заперечував проти затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним, віднесено до категорії не тяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Також судом встановлено, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітнього сина 2014 року народження, раніше не судимий, на обліках в ОПНД та ОНД не перебуває,) та не суперечать загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме, речові докази: предмет ззовні схожий на кастет - знищити, при цьому скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 24.06.2025 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_5 підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 16.07.2025 року про визнання винуватості між прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Арешт на предмет ззовні схожий на кастет - скасувати.
Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, а саме: предмет ззовні схожий на кастет - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати за проведення: судової експертизи сумі 1782,80 грн.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ко
провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.