Справа № 490/10917/24
н/п2-р/490/5/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 серпня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторні, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі №490/10917/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей ,-
ВСТАНОВИВ:,-
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.08.2025 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі №490/10917/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей.
В заяві відповідач просить роз'яснити рішення суду від 28.02.2025 року в частині покладення обов'язку сплати ним судового збору , так як він є учасником бойових дій.
За приписами ч. 3 ст. 271 ЦПК України заява про роз'яснення судового рішення розглядається без виклику учасників справи.
Суд, дослідивши доводи заяви, перевіривши матеріали справи в межах заяви, вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Так, Заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 28 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з грудня 2024 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи , розгляд справи провадився в заочному порядку, без участі відповідача, даних про те, що відповідач є учасником бойових дій - позивач суду не надав.
Враховуючи, що заявником фактично порушено питання прозміну резолютивної частини рішення суду та роз'яснення мотивів його ухвалення - суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 28.02.2025 року.
Додатково суд звертає увагу відповідача на те, що загальні питання судового збору регулює спеціальний Закон України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» та відповідні процесуальні закони. Так, згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір за подання скарг, заяв і видання документів, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і надалі використовується для забезпечення здійснення судочинства, функціонування органів судової влади та інших потреб, які виникають під час цього.
Так, у п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказується, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Остання частина статті має відсильний характер і не містить вичерпного переліку таких відносин, а отже, предмет та підстави позову мають враховуватися судом.
Верховний Суд багаторазово звертав увагу, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус УБД (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
За таких обставин Верховним Судом скаржникам - УБД було відмовлено у звільненні від сплати судового збору у справах № 380/1139/23 (рішення від 05.09.2023), № 320/14700/21 (11.12.2023), № 560/4971/21 (16.02.2022).
Дана категорії справ , у якій ОСОБА_1 , є відповідчаем , стосувалася не захисту його прав, а саме захиисту прав його дитини, якій він не надава належне матеріальне утримання, тобто вирішувалося питання не про захист його прав, а, навпаки, про виконання ним свого обов'язку по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 271 ЦПК України
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі №490/10917/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Суддя О.А. Гуденко