Центральний районий суд м. Миколаєва
справа № 490/6514/24
1-кп/490/545/2025
28 серпня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114 - 2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
28.08.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 07.12.2023 року не пізніше 16 год. 55 хв. перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи можливість здійснення візуального спостереження за об'єктом критичної інфраструктури «Варварівським мостом» у місті Миколаєві та шляхами, що ведуть від нього та до нього, зібрав інформацію щодо руху та переміщення Збройних Сил України з метою подальшої передачі такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, представникам її спецслужб.
Так, ОСОБА_3 під час листування в телеграм-боті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 07.12.2023 року о 17 год. 02 хв., реалізовуючи свій злочинний намір направлений на несанкціоноване поширення інформації про рух та переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою подальшої передачі такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, представникам її спецслужб, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на шкоду основам національної безпеки України, передбачаючи що його дії можуть завдати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України, та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, використовуючи належний йому мобільний термінал «Хіаоmі», моделі «Redmi Note 4», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , за допомогою якого здійснював вхід в особистий обліковий запис в якому зареєстровано з використанням номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , з нік - неймом « ОСОБА_6 », ідентифікатор користувача « НОМЕР_4 », здійснив направлення повідомлення в телеграм-бот « ІНФОРМАЦІЯ_3 », кінцевим власником якого є ОСОБА_7 , текстового повідомлення наступного змісту: «16.55 - в город по В. мосту 4 грузовика тентованных, 3-х осных, с прицепами в сопровождении 2-х машин ВАИ. Прицеп - одна ось, верх закрыт, видны одни колеса и станины. Не "Василек», верх горизонтально дороге и короче чем ствол "Василька». 5- грузовик с дизель генератором (по виду - ДГ -10, был у меня на срочной) на прицепе, одноосный.»
У вищевказаному повідомленні ОСОБА_3 , 07.12.2023 року о 17 год. 02 хв., під час листування в телеграм-боті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснив поширення інформації про рух та переміщення Збройних Сил України, а саме військової техніки та військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 в напрямку рогу АДРЕСА_2 та Великої Морської з мікрорайону «Варварівка», а саме по Варварівському мосту ( АДРЕСА_3 ).
При цьому ОСОБА_3 , направляючи вищевказане текстове повідомлення, достовірно розумів, що інформація, яка міститься в ньому, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами та збирається представником держави-агресора, що здійснює збройну агресію проти України, для використання у війні проти України.
Крім цього, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 22.02.2024 року, не пізніше 12 год. 52 хв. перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи можливість здійснення візуального спостереження за об'єктом критичної інфраструктури «Варварівським мостом» зібрав інформацію щодо руху та переміщення Збройних Сил України з метою подальшої передачі такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, представникам її спецслужб.
Так, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на збір інформації щодо руху та переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою подальшої передачі такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, представникам її спецслужб, 22.02.2024 року, о 13 год. 01 хв., перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на шкоду інтересам України, передбачаючи, що його дії можуть завдати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, використовуючи належний йому мобільний термінал «Хіаоmі», моделі «Redmi Note 4», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕ1 2: НОМЕР_2 , за допомогою якого здійснював вхід в особистий обліковий запис в якому зареєстровано з використанням номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , з нік - неймом « ОСОБА_6 », ідентифікатор користувача « НОМЕР_4 », здійснив направлення повідомлення в телеграм-бот « ІНФОРМАЦІЯ_2 », кінцевим власником якого є ОСОБА_7 , текстового повідомлення наступного змісту: «12.52 в город по В. мосту колонна с двумя машинами ВАИ ( впереди и сзади) Состав два автобуса в " цифре( один- Газ) , 3 грузовика забугорных 2-х осные бортовые ( один на прицепе тащил газ с прицепленной бочкой, видимо вода) тентованные. 3 "Нивы" в цифре", "буханка"-Уаз (тоже в цифре и еще одна легковушка в цифре.»
У вищевказаному повідомленні ОСОБА_3 , 22.02.2024 року о 13 год. 01 хв. під час листування в телеграм-боті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснив поширення інформації про рух та переміщення Збройних Сил України, а саме військової техніки та військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 в напрямку рогу АДРЕСА_2 та Великої Морської з мікрорайону «Варварівка», а саме по Варварівському мосту ( АДРЕСА_3 ).
При цьому ОСОБА_3 , направляючи вищевказане текстове повідомлення, достовірно розумів, що інформація, яка міститься в ньому, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами та збирається представником держави-агресора, що здійснює збройну агресію проти України для використання у війні проти України.
Дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано зач. 3 ст. 114-2 КК України, як поширення інформації про переміщення, рух Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
01.03.2024 року ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, в порядку ст. 208 КПК України.
04.03.2024 року слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, який продовжено строком до 18.08.2024 року. 07.08.2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва продовжено дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою ОСОБА_3 до 05.10.2024 року включно. 04.10.2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва продовжено дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою ОСОБА_3 до 02.12.2024 року включно. 29.11.2024 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено ухвало Центрального районного суду до 27.01.2025 року включно. 21.01.2025 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено ухвало Центрального районного суду до 21.03.2025 року включно. 21.03.2025 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено ухвало Центрального районного суду до 19.05.2025 року включно. 15.05.2025 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено ухвало Центрального районного суду до 13.07.2025 року включно. 04.07.2025 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено ухвало Центрального районного суду до 31.08.2025 року включно.
На даний час ризики п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні та продовженні стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу, не зменшились, не відпали та продовжують існувати. Так, ОСОБА_3 перебуваючи на волі, зможе:
- переховуватися від суду (ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) Так, ОСОБА_3 на даний час підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких відповідно до ст. 12 КК України, та за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. Крім того, підозрюваний, маючи проросійські політичні погляди, знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни агресора РФ та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, що унеможливить його розшук, створює ризик переховування останнього на цих територіях. Вказаному ризику сприяє те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, не має малолітніх дітей на утриманні, не є опікуном чи піклувальником осіб, які є недієздатними.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, зважаючи на характер злочинних дій у яких підозрюється ОСОБА_3 , його проросійські погляди, антиукраїнську позицію та той факт, що його злочинні дії були припинені лише за втручання правоохоронного органу, підозрюваний може і надалі вчиняти злочини проти основ національної безпеки.
Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку із чим, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник проти заявленого прокурором клопотання заперечували, та вказали, що ризики зазначені прокурором нічим не обґрунтовані, жодних доказів на підтвердження наявності зазначених ризиків не надано, а будь - який інший більш м'який запобіжний захід зможе повністю забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та запобігти вказаним ризикам. Просили суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжено до 09.08.2025р.
Згідно ч. 6 ст. 615 КПК України, у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Згідно пункту 5 роз'яснень, викладених у листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Оскільки суддя ОСОБА_8 перебуває у нарадчій кімнаті, суддя ОСОБА_9 перебуває перебуває у відпустці, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним колегіальним складом суду, суд приходить до висновку про необхідність вирішення питання щодо строків застосування запобіжного заходу головуючим по справі одноособово.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд, під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
Так, під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника та обвинуваченого, однак не вважає їх беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого судом не встановлено.
Так, суд приходить до висновку, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуєтьсяі на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких йому органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування).
На наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує в разі визнання винними за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території.
Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі зможе продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, оскільки має стійкі проросійські погляди та зважаючи на той факт, що РФ продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі поблизу міста Миколаєва та на частині території Миколаївської області, по всій території України діє воєнний стан. Існує ризик, що підозрюваний може продовжити здійснювати дії направлені на шкоду Національній безпеці України. Також, триває постійна підготовка до оборони Миколаївської області від можливих військових атак ворога, що включає в себе в тому числі переміщення особового складу ЗСУ та техніки вулицями міста та області.
Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Доводи обвинуваченого та захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає не достатніми, оскільки вони не підтверджуються доказами та не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 615 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26.10.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1