Вирок від 28.08.2025 по справі 331/3248/25

Справа № 331/3248/25

Провадження № 1-кп/331/598/2025

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , із участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12024082020001097 від 07.11.2024 з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, не працевлаштованого, неодруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, у невстановлений час та місці, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановлений досудовим розслідуванням день та час 3 металеві предмети, з яких один зовні схожий на корпус гранати Ф-1, та два зовні схожі на корпус гранати GНО-1, а також один предмет зовні схожий на підривач УЗРГМ та два предмети схожих на підривачі до гранат іноземного виробництва.

Вказані предмети ОСОБА_3 переніс у невстановлене під час досудового слідства місце, де зберігав без передбаченого законом дозволу з метою збуту до 17.04.2025.

У подальшому, 17 квітня 2025 року приблизно о 12 год 20 хвилин, ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне носіння та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, зберігаючи при собі, порушуючи вимоги ст.39 Закону України «Про Національну поліцію» та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки бойових припасів, домовився з останнім про збут трьох металевих предметів, з яких один зовні схожий на корпус гранати Ф-1, та два з яких зовні схожі на корпус гранати GНО-1, а також один предмет зовні схожий на підривач УЗРГМ та два предмети схожих на підривачі до гранат іноземного виробництва.

Після чого, приблизно о 12 год 20 хв вищевказаного дня, ОСОБА_3 переніс три металеві предмети, з яких один зовні схожий на корпус гранати Ф-1, та два з яких зовні схожі на корпус гранати GНО-1, а також один предмет зовні схожий на підривач УЗРГМ та два предмети схожих на підривачі до гранат іноземного виробництва до квартири АДРЕСА_3 , де за грошові кошти у сумі 3000 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки, збув ОСОБА_6 вищевказані об'єкти.

У подальшому ОСОБА_6 добровільно в ході проведення огляду місця події видав працівникам поліції три металеві предмети, з яких один зовні схожий на корпус гранати Ф-1, та два з яких зовні схожі на корпус гранати GНО-1, а також один предмет зовні схожий на підривач УЗРГМ та два предмети схожих на підривачі до гранат іноземного виробництва, які є, зокрема, наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення; та надані на дослідження корпуси бойових ручних наступальних осколкових гранат GНО-1 в конструктивному поєднанні з наданими на дослідження бойовими підривачами AF 11 є бойовими ручними наступальними осколковими гранатами GНО-1 промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів та є вибуховими пристроями військового призначення.

2. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

3. Позиція обвинуваченого

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що незадовго до свого затримання він перебував у лісосмузі та займався збором лікарський трав, коли знайшов барсетку, у якій зберігались три предмети, які були схожі на гранати. Він вирішив їх узяти для себе про всяк випадок та зберігав у себе вдома, нікому про них не розказуючі. Далі його затримали за підозрою у збуті наркотичних засобів, та під час перебування у СІЗО один із в'язнів постійно на нього чинив психологічний тиск, після чого він розповів, що має вдома гранати, які може віддати. Той зацікавився цією інформаціє та далі, коли він вийшов на волю під заставу, той допоміг йому збути ці гранати. Він приніс гранати до людини, про яку йому розповів Россашанський, та віддав. Покупець передав йому гроші, але він не хотів їх брати, оскільки мав намір лише позбутися заборонених предметів, а не отримати за це вигоду, але його умовили. На виході з квартири покупця його затримали працівники поліції. Наразі він розуміє, що вчинив злочин, за який готовий нести покарання, однак просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі, оскільки раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався.

4. Мотиви суду

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами:

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою від 18 квітня 2025 року, проведеного на підставі ухвали судді Запорізького апеляційного суду 10/1931 від 14.04.2025, відеозапис якого був відтворений у судовому засіданні, на якому зафіксовано як у квартирі перебуває особа чоловічої статі, до нього хтось телефонує, чоловік розповідає, як дістатися до його квартири. Далі у квартиру заходить ОСОБА_3 , при собі має пакет, який передає чоловікові. Той дістає із пакета барсетку, а з неї предмети, схожі на гранати, висловлює задоволення від отриманого та передає ОСОБА_3 грошові кошти. ОСОБА_3 зазначає, що він зробив це не заради заробітку та бере кошти, які кладе до себе у кишеню. Далі відбуваються розмови побутового характеру.

- висновком експерта № СЕ-19/108-25/8661-ВТХ від 18.04.2025, згідно якого предмет еліпсоїдної є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г; 2 (два) предмета еліпсоїдної форми є корпусами бойових ручних наступальних осколкових гранат GНО-1 промислового виготовлення, які до бойових припасів та вибухових пристроїв не відносяться, але містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX) масою 58 г, кожен; предмет циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г; 2 (два) предмета складної форми є бойовими підривачами АF11 промислового виготовлення, які до бойових припасів не відносяться, але являються самостійними вибуховими пристроями і відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) і містять в собі заряди ініціюючої та бризантної вибухових речовин, кожен. Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення. Надані на дослідження корпуси бойових ручних наступальних осколкових гранат GНО-1 в конструктивному поєднанні з наданими на дослідження бойовими підривачами АF11 є бойовими ручними наступальними осколковими гранатами GНО-1 промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів та є вибуховими пристроями військового призначення;

- висновком експерта № СЕ-19/108-25/9656-НЗПРАП від 01.05.2025, згідно якого надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабіс склала 45,913 г (в перерахунку на висушену речовину);

- висновком експерта № СЕ-19/108-25/9653-НЗПРАП від 05.05.2025, згідно якого в складі наданих нашарувань речовин коричневого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено. Вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено є екстрактом канабіс, маси якого склали 0,0416 г, 0,0660 г і 0,0340 г (в перерахунку на суху речовину). Загальна маса екстракту канабіс склала 0,1416 г (в перерахунку на суху речовину);

- протоколом затримання особи від 17.04.2025, згідно якого о 13:00 хвилин 17.04.2025 у м. Запоріжжя, біля під'їзду №3, буд.7, вул. Шкільна у м. Запоріжжя. Під час затримання особи було виявлено та вилучено: мобільний телефон ZTE в корпусі сірого кольору, грошові кошти на загальну суму 4000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував обставин, за яких він вчинив кримінальне правопорушення та які викладені прокурором в обвинувальному акті.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3 ст.349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням частини письмових доказів, а також обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.

Водночас, обвинувачений ОСОБА_3 повідомив суду про те, що вчинив незаконні дії, перебуваючи під психологічним тиском з боку ув'язненого під час перебування у місцях попереднього ув'язнення, та не мав на меті отримання матеріальної вигоди.

Оцінюючі версію обвинуваченого, суд спирається на зміст відезапису контролю за вчинення злочину, який був відтворений у судовому засіданні, та зазначає, що на момент збуту бойових припасів ОСОБА_3 перебував на волі, тобто поза можливістю осіб, які перебувають в ізоляціїї від суспільства, продовжувати будь-які види тиску на обвинуваченого. Більш того, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_3 сам телефонує покупцю, заходить до його квартири добровільно, та передає барсетку із бойовими припасами. Потім бере передані йому грошові кошти, зауваживши лише, що це не заради заробітку, та ховає їх до кишені. Обставин про те, що ОСОБА_3 відмовлявся від отримання грошових коштів, або ці кошти були йому передані після умовляння чи погроз, відеоазпис не містить. Більш того, певний час після передання товару ОСОБА_3 залишається у квартирі покупця, веде із ним бесіди, вживає алкогольні напої, що також непрямо підтверджує відсутність будь-якого тиску на обвинуваченого. Отже, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 під час збуту бойових припасів діяв за власною волею та свідомо, маючи на меті саме передання (збут) цих заборонених предметів інших особам.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю.

5. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий, вчинив один епізод злочину, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, однак згідно електронної бази даних 2008-2011 оглядався лікарем-наркологом, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів та інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками; має постійне місце проживання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 має діагноз: хронічний вірусний гепатит С у неактивній формі, також згідно з висновком магнітно-резонасною томографією головного мозку ОСОБА_3 вбачається, що МР-ознаки лакунарних множинних вогнищевих змін речовини головного мозку судинного (постішеміческого) характеру та перивентрикулярного лейкоареозу, як прояви церебральної мікроангіопатії (по типу Fazekas I), арахноїдальної кісти правої гемісфери ГМ, тобто має певні захворювання, які потребують лікуванню.

В той же час суд ураховує, що обвинувачений не тільки зберігав при собі без передбаченого законом дозволу бойові припаси, а збув їх інших особам, та діяв у період воєнного стану та у період збільшення ризику вчинення терористичних актів або диверсій на території м. Запоріжжя, яке наближене до зони активних бойових дій. Також, дані біографії обвинувченого (зокрема, схильність до вживання наркотичних засобів, відсутність постійного доходу та перебування у процесі притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення іншого кримінального правопорушення, вчиненого на території Комунарського району м. Запоріжжя) дають підстави суду дійти висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без його ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.

7. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Ураховуючи висновок суду про призначення реального терміну покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає, що застосований раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити до дня набрання вироком законної сили включно.

Згідно з частиною п'ятою статті 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

За положеннями статті 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення" підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського (Жовтневого) районного суду міста Запоріжжя від 18.04.2025 щодо ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 17 квітня 2025 року до 15 червня 2025 року з визначенням суми застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. У подальшому, ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 11 червня 2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 09 серпня 2025 року включно, з визначенням суми застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень 00 копійок, також судом прийнято рішення про продовження строку запобіжного заходу до дня набрання вироком суду законної сили, тому суд уважає, що увесь термін попереднього ув'язнення ОСОБА_3 належить зарахувати до строку покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені судово-хімічні експертизи, висновок № СЕ-19/108-25/9653-ТВ від 05.05.2025, висновок № СЕ-19/108-25/9656-ТВ від 01.05.2025 та судова вибухо-технічна експертиза, висновок № СЕ-19/108-25/8664-ВТС від 18.04.2025, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 8022 грн 60 коп на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлений, матеріальна шкода даним кримінальним правопорушенням завдана не була.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 349, 368, 370, 374, 393, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня набрання вироком суду законної сили.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з 17.04.2025 (з моменту його фактичного затримання) до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до дня набрання вироком законної сили включно.

Скасувати арешт з майна яке було вилучене в ході обшуку затриманої особи впорядку ст.208 КПК України - ОСОБА_3 , накладений на підставі ухвал слідчого судді Олександрівського (Жовтневого) районного суду міста Запоріжжя від 22.04.2025.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз зброї в сумі 8022 гривень 60 копійок.

Речові докази:

- грошові кошти на загальну суму 4 000 гривень - повернути за належністю до фінансового підрозділу УФЗБО ГУНП в Запорізькій області;

- 3 предмети зовні схожі на корпуси гранат, однак з яких схожа на корпус гранати типу Ф1, дві інші схожі на корпус гранати ГХО, 3 предмети зовні схожі на підривачі, один з яких схожий на УЗРГМ-2, два інші схожі на AF11; зіп-пакет з речовиною рослинного походження загальною вагою 54 грами; 2 прилади для паління з речовиною коричневого кольору; фрагмент полімерної пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору - знищити.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
129805339
Наступний документ
129805341
Інформація про рішення:
№ рішення: 129805340
№ справи: 331/3248/25
Дата рішення: 28.08.2025
Дата публікації: 01.09.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (28.10.2025)
Дата надходження: 01.10.2025
Розклад засідань:
25.06.2025 10:30 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
02.07.2025 10:45 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
04.08.2025 14:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
28.08.2025 11:00 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
20.11.2025 13:20 Запорізький апеляційний суд