02.07.2025
Справа № 334/4400/25
Провадження № 2/331/2501/2025
02 липня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання правочинів незаконними,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 03 червня 2025 року цивільну справу № 334/4400/25 за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання правочинів незаконними, було направлено за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
01 липня 2025 року вищезазначена цивільна справа надійшла на адресу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, в порядку статті 31 ЦПК України, з Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2025 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про визнання правочинів юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжелектропостачання» і Акціонерного товариства «Запоріжобленерго» незаконними за ст. 77 Закону України у сфері енергетики зі встановленням порядку безпечного надання послуг електроенергії за договірним рахунком № 573505150, що передував скоєнню цивільно-адміністративного злочину.
Тобто, спір у даній справі виник з приводу надання послуг з постачання електричної енергії, які надавалися відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Цивільно-процесуальне законодавство за деякими категоріями справ на підставі специфіки предмету спору встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Виключна підсудність має пріоритет перед загальною та альтернативною підсудністю.
З урахуванням наведеного, даний позов має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з постачання електричної енергії. Така послуга надається за місцем знаходження нерухомого майна.
Отже, позовна заява з приводу постачання електричної енергії має пред'являтися за місцем знаходження майна за правилами виключної підсудності.
Положеннями п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Таким чином, враховуючи, що послуга з постачання електричної енергії, з приводу чого виник даний спір, надавалась за місцем знаходження нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , і вказаний об'єкт нерухомого майна територіально відноситься до Дніпровського району міста Запоріжжя, суддя приходить до висновку, що вказана цивільна справа була помилково направлена, в порядку статті 31 ЦПК України, на адресу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, а тому, на підставіч. 1 ст. 30, п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України, підлягає поверненню до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя для розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України,
Матеріали цивільної справи № 334/4400/25 (провадження № 2/331/2501/2025) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання правочинів незаконними, повернути до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (69604, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок № 1/2).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1) частини 1 статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Яцун