Справа № 314/2227/25
Провадження № 2-а/314/36/2025
28.08.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Капітонова Є.М.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
представник позивача Ковальов Д.В. від імені позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 травня 2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 61/272 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у формі штрафу на суму 17 000 грн 00 коп. Згідно постанові позивач не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
01 серпня 2024 року позивач оновив свої військово-облікові дані в мобільному за стосунку «Резерв+», тобто в мобільному застосунку від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК. Крім того, того ж дня позивач отримав повідомлення про те, що його військово-облікові дані доступні та отримані з реєстру «Оберіг», який є єдиним електронним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який збирає, зберігає та обробляє дані для військового обліку.
Тобто станом на день розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення відповідачем оскаржуваної постанови військово-облікові дані позивача були оновлені та внесені до реєстру «Оберіг», що надавало відповідачу можливість отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. І ця обставина виключає можливість застосування до позивача положень статті 210-1 КУпАП.
Крім іншого, згідно оскаржуваній постанові провина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 60/1172 від 06 травня 2025 року. Однак, відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210'1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Оскільки особливий період в Україні триває з 17 березня 2014 року до сьогодні, протокол у цій справі про адміністративне правопорушення не міг бути складеним і, відповідно, не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та просить скасувати постанову № 61/272 від 22.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
Ухвалою судді від 22.05.2025 відкрито провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Суд, переглянувши справу за наявними у ній доказами у їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 08 травня 2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 61/272 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у формі штрафу на суму 17 000 грн 00 коп. Згідно постанові позивач не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
01 серпня 2024 року позивач оповив свої військово-облікові дані в мобільному за стосунку « ІНФОРМАЦІЯ_3 +», тобто в мобільному застосунку від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК. Крім того, того ж дня позивач отримав повідомлення про те, що його військово-облікові дані доступні та отримані з реєстру «Оберіг», який є єдиним електронним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який збирає, зберігає та обробляє дані для військового обліку.
Тобто станом на день розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення відповідачем оскаржуваної постанови військово-облікові дані позивача були оновлені та внесені до реєстру «Оберіг», що надавало відповідачу можливість отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. І ця обставина виключає можливість застосування до позивача положень статті 210-1 КУпАП.
Крім іншого, згідно оскаржуваній постанові провина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 60/1172 від 06 травня 2025 року. Однак, відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210'1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ст.65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Крім того, ст.210-1 ч.3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 року у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі № 308/12552/16-а та у справі № 482/9/17, від 06.02.2020 року у справі № 205/7145/16-а зробив наступні висновки: «………закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення…….».
Відповідачем доказів на спростування зазначених обставин не надано, не подано відзиву на позовну заяву, що вказує на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Як визначено п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якій зазначено, що правопорушник не виконав обов'язку щодо оновлення військово-облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Проте, можливість щодо отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи існує, а тому застосування у такому випадку заходів відповідальності є грубим порушенням законодавства України, що прямо визначено у примітці до ст.210 КУпАП.
З копії долучених до матеріалів справи медичних документів вбачається, щозгідно витягу з «Резерв +» ОСОБА_1 оновив військово-облікові дані 01.08.2024.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, беручи до уваги обов'язок відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, суд приходить до висновку, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відбувся за відсутності позивача, якого при цьому не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів ч.1 ст.268 КУпАП виключало можливість розгляду даної справи та є самостійною, безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності, тому вважає, що позовні вимоги позивача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню, шляхом скасування постанови, а провадження у справі слід закрити.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір. У зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 605, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 90, 139, 269, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Скасувати постанову № 61/272 про адміністративне правопорушення від 08.05.2025, винесену ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 17 000,00 грн. (сімнадцяти тисяч грн. 00 коп.), а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку спрощеного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
День складення повного судового рішення -28.08.2025.
Суддя:Є. М. Капітонов
28.08.2025