Справа № 309/262/25
Провадження № 2/309/74/25
25 липня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого-судді Лук'янової О.В.
за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
Представник позивачки, посилаючись на те, що:
-позивачка з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28 червня 2022 року, від якого вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-позивачка самостійно повністю утримує дитину;
-сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, на даний час до Хустського районного суду подано позовну заяву про розірвання шлюбу;
-у ОСОБА_5 встановлено діагноз: «епісиндром» - періодичні епізоди тимчасової втрати контролю над свідомістю і рухами, що призводить до судом і конвульсій; неодноразово дитина перебувала на стаціонарному лікуванні в Хустській центральній районній лікарні;
-дитина потребує постійного обстеження, лікування та консультацій у дитячого невролога, окрім того кожні три місяці для контролю тканини голови мозку дитині потрібно проводити електроенцефалографію та здавати аналізи, вартість яких становить від 1300грн. до 1500грн.; вартість ліків для дитини в місць становить приблизно 2000грн.; вартість проїзду в м.Мукачево Закарпатської області, де проводяться обстеження та лікування дитини, складає 1500грн. за одну поїздку;
-окрім медичного обстеження та лікування дитина потребує значних витрат для забезпечення належного рівня життя, включаючи витрати на одяг, взуття та харчування;
-всі обов'язки щодо піклування про дитину, забезпечення її харчуванням, лікуванням, одягом, розвитком та побутовими потребами позивачка виконує самостійно;
-на даний час дитині виповнилося два роки, вона активно росте, а отже потребує регулярної заміни одягу та взуття, вартість яких на теперішній час є суттєвою; для гармонійного фізичного та розумового розвитку дитині необхідне збалансоване харчування, що також потребує регулярних витрат;
-водночас відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо утримання дитини;
-відповідач є працездатним, проживає та працює в Чеській Республіці, отримує заробітну плату, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей на утриманні немає,
звернулася до суду з позовом та просить: стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000грн. щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на її утримання в розмірі 3000грн. щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з'явилися. Представник позивачки ОСОБА_2 подала до суду заяву /а.с.42/, згідно якої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та просила розглянути справу в її відсутність та в відсутність позивачки.
Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином /а.с.41/, про причини неявки суд не повідомляв. Заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивачки, її представника та відповідача, без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 28 червня 2022 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7-8/.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.
Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства": кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України: мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України: батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України: за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України: при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4)інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку /доходу/ платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток /дохід/, і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.184 СК України: суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вказала позивачка у своєму позові: відповідач має можливість сплачувати їй аліменти на утримання дитини в розмірі по 4000грн., є працездатним, проживає в Чеській Республіці, де працює та отримує заробітну плату, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, але ніяких доказів цих обставин суду не надала.
Відповідач відзиву на позов та ніяких доказів по суті позову суду не надав.
Крім того, позивачка взагалі не вказала про інші обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів у відповідності до ст.182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів непрацездатних батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Тобто, саме на батьках дитини лежить обов'язок забезпечувати дитину фінансово, тим самим створивши їй умови для забезпечення достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Як вбачається зі ст.43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Оцінивши в сукупності встановлені по справі обставини, з врахуванням віку неповнолітньої дитини та потреб для забезпечення її гармонійного розвитку, суд прийшов до висновку, що позивачка обґрунтовано та правомірно ставить свої позовні вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з відповідача на свою користь на утримання неповнолітньої дитини.
Але, враховуючи принцип розумності та справедливості, з урахуванням того, що:
-сторони мають малолітню дитину віком 2 роки;
-відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»: для дітей віком до 6 років встановлено прожитковий мінімум на 2025 рік -2563грн.00коп.;
-мінімальний розмір аліментів на дитину віком до 6 років не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто на 2025 рік - не може бути меншим, ніж 1281грн.50коп.;
-мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком до 6 років становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку /тобто на теперішній час - 2563грн.00коп./ і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів;
-позивачкою не надано суду жодних доказів того, що відповідач має достатній заробіток для того, щоб сплачувати аліменти в розмірі 4000грн. щомісячно /як вона просить/;
-відповідачем не надано суду жодних доказів недостатності /достатності/ свого заробітку /доходу/,
суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням того, що дитина хворіє та потребує лікування, слід задовольнити частково - у твердій грошовій сумі - в розмірі 3100грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 3100грн. відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.
Відповідно до ст.84 СК України: дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України: аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі вищевстановлених обставин, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 не надав суду ніяких доказів неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, суд прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано та правомірно ставить свою позовну вимогу про стягнення з відповідача аліментів на своє утримання до досягнення дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років, слід задовольнити частково, - у розмірі 2500грн. щомісячно.
Відтак позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211грн.20коп., від сплати якого позивачка звільнена.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України: суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.80, 84, 180-182, 184 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік», Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року, суд
Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 /, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 /місце знаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 /, до ОСОБА_3 /місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 / про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3100грн., щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 січня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 2500грн. щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років - тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 22 січня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 1211грн.20коп..
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Повне судове рішення складено 30 липня 2025 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: О.В.Лук'янова