Справа № 308/12265/25
1-кс/308/5080/25
27 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові - ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62024140160000414 від 04.09.2024 року, про надання дозволу на затримання:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України -
з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
З внесеного слідчим клопотання, погодженого з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000414 від 04.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що громадянина України ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого 17.06.2024 направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , де після прибуття зарахований до списків особового складу підрозділу.
Надалі, молодший сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби призваний за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 25.06.2024 самовільно залишив лікувальний заклад у м. Ужгороді, де перебував на стаціонарному лікуванні, не повернувся до підрозділу для несення служби та відсутній на службі без поважних причин по сьогоднішній день, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення з лікувального закладу до місця несення служби та відсутність на службі, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
19.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 ККУ.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: повідомленням командування військової частини, службовим розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, допитами свідків та іншими матеріали в сукупності.
Так у період з 25.06.2024 по теперішній час, ОСОБА_4 , в розташування військової частини не повернувся, до правоохоронних органів та інших державних установа щодо приналежності до проходження військової служби не звертався, тому 22.08.2025 ОСОБА_4 постановою слідчого оголошено в розшук, а кримінальне провадження відносно останнього зупинено.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Так, Указом Президента України оголошено військовий стан та на території України ведуться бойові дії, Закарпатська область межує із чотирма країнами (Республіка Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина), що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину в умовах військового стану, не дивлячись на проходження військової служби, може переховуватись, в тому числі, на території тимчасово непідконтрольній українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України.
Окрім іншого, слідчий просить суд звернути увагу на те, що ОСОБА_4 являється спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_4 нового тотожного кримінального правопорушення, пов'язаного з ухилення від проходження військової служби.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 , з огляду на його довготривале ухилення від явки до органу досудового розслідування, доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу, зокрема належну його процесуальну поведінку.
Беручи до уваги те, що, підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органу досудового розслідування, та те, що у матеріалах наявні достатні підстави вважати, що одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній не прибуде до суду за судовим викликом, до нього необхідно застосувати затримання з метою приводу для обрання йому вказаного запобіжного заходу.
Відповідно до вищенаведеного, враховуючи те, що стороною обвинувачення подано до суду клопотання про тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , та враховуючи те, що останній переховується від органу досудового розслідування та його точне місце знаходження не відоме, виникла необхідність в отримання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для розгляду клопотання про обрання відносно останнього тримання під вартою.
У судове засідання прокурор подав заяву про розгляд внесеного слідчим клопотання у його відсутності. Вимоги клопотання підтримує повністю.
Дослідивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Положеннями ст.189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Слідчим суддею встановлено, що 19.08.2025 в порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: повідомленням командування військової частини, службовим розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, допитами свідків та іншими матеріали в сукупності.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин за ч.5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 на даний час переховується від органу досудового розслідування.
22.08.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук у зв'язку із не встановленням місцезнаходженням підозрюваного та у зв'язку із переховуванням останнього від органу досудового розслідування.
Послідовність вчинених слідчим дій, у зв'язку з неможливістю подальшого розслідування по справі, стали наслідком оголошення ОСОБА_4 у розшук, що стверджується наявною в матеріалах справи постановою від 22.08.2025 року та звернення до суду з даним клопотанням та з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, рішення по якому ухвалено окремим процесуальним документом.
З урахуванням наведених вище обставин та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_4 злочину, який йому інкримінується органом досудового розслідування, з врахуванням наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також того, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення зазначеного клопотання та надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 188, -190, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задоволити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1