Справа № 305/3065/25
Номер провадження 3/305/1845/25
28.08.2025. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., за участі адвоката Маєвської М.В. розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону,
за ч. 2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №024043, 22.08.2025 в період з 23:00 год. по 07:00 год. молодший сержант ОСОБА_1 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Секрет» на напрямку 308 прикордонного знаку в якості молодшого прикордонного наряду. Під час несення служби молодший сержант ОСОБА_1 не в повному обсязі виконав наказ на охорону державного кордону, а саме не вжив заходів щодо недопущення порушення державного корону, та в подальшому призвело до порушення державного кордону п'ятьма громадянами України 22.08.2025 року о 04 год. 05 хв. на напрямку 308 прикордонного знаку, про що свідчить затримання прикордонною поліцією Румунії на вказаному напрямку на відстані від місяця несення служби прикордонним нарядом близько до 10 метрів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзаців четвертого та п'ятого пункту 15 глави 5 розділу ІІ Інструкцію про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 №1261, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1391/27836, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що в період з 23.00 год. 21.08.2025 по 07.00 год. 22.08.2025 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «С» на напрямку 308 п/зн будучи молодшим прикордонного наряду. Близько 05.00 год. отримав інформацію від старшого п/зн солдата ОСОБА_2 , що представники прикордонної поліції Румунії затримали о 04 год. 05 хв. на напрямку 308 п/зн, на відстані 50 м. від ДК 5-х гр. України. Зазначає, що під час несення служби, вели прослуховування, спостереження. Погодні умови були несприятливі (дощ) ним порушників державного кордону виявлено не було.
Адвокат ОСОБА_1 - Маєвська М.В., просить вищезазначену справу відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у зв'язку із тим, що вказаний протокол не відповідає вміненому йому правопорушенню.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол, адвоката, суддя приходить до таких висновків.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До протоколу про адміністративне правопорушення як докази додано: копії письмових пояснень ОСОБА_1 , у яких вину не визнав; копії письмових пояснень начальника групи моніторингу обстановки ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 , у яких ствердив, зокрема, що о 10.00 год. на напрямку 308 п/зн 1000 м. в сторону 309 п/зн було виявлено пролаз в ЗП та доріжку слідів від 5-х осіб на трав'янистій місцевості з подальшим заходом в р. Тиса. В ході відпрацювання зворотного сліду, встановлено: сліди 5-ти осіб на березі р. Тиса, які ведуть 40 м. до ЗП «Єгоза», далі 5 м. до автодороги Н-09 де в подальшому втрачаються, на відстані 10 метрів від місця несення служби п/н «С»; витяги з книг прикордонної служби, яким стверджено перебування ОСОБА_1 у прикордонному наряді 21.08.2025 з 20.00 год. по 22.08.2025 08:00 год.
Статус ОСОБА_1 як військовослужбовця ДПС України підтверджується копією службового посвідчення серії НОМЕР_2 .
Відповідно до службової характеристики, ОСОБА_1 характеризується за місцем служби позитивно.
У матеріалах справи стверджується, що 22.08.2025 мав місце факт незаконного перетину державного кордону з України до Румунії з боку п'ятьох осіб, на напрямку 308 прикордонного знаку.
У протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до нього матеріалах не зазначено, у чому конкретно полягало порушення, допущене ОСОБА_1 , та як саме він мав діяти у ситуації, що склалася, з урахуванням обставин справи.
Частина 2 статті 172-18 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.
До матеріалів взагалі не долучено докази на підтвердження факту незаконного перетину кордону п'ятьма громадянами.
Свідки правопорушення у протоколі не зазначені, що унеможливлює для суду здійснити виклик таких осіб та отримати від них пояснення.
При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинуватості останнього, а з доказового аспекту презумпції невинуватості.
Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в його діях відсутній склад правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.
Керуючись статтями 40-1, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга безпосередньо в судову палату з кримінальних справ Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області, протягом 10 діб з моменту її проголошення.
Суддя Рахівського районного суду: В.Е. Ємчук