Справа № 243/6947/25
Провадження № 3/243/3624/2025
Іменем України
27 серпня 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, військовослужбовці ВЧ НОМЕР_2 (старший бойовий медик, сержант), місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
08.07.2025 близько о 12-00 год. сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого бойового медика, проявила службову недбалість у вигляді невиконання покладених на неї обов'язків, визначених вимогами ст. ст. 4, 11, 16, 118-3,118-4 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 1, 2 ,4 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а саме несвоєчасно доповіла про подію командуванню військової частини НОМЕР_2 про виявлення 08.07.2025 у солдата ОСОБА_2 явних ознак тілесних ушкоджень, що стало відомо від працівників поліції лише 11.07.2025, чим недбало віднеслася до військової служби в умовах особливого періоду, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи в судовому засіданні участь не приймала, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вину визнала повністю.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, тому вважаю за можливе розглянути дану адміністративну справу без його участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення докази, надавши їм належну правову оцінку, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Питання адміністративної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить норму про адміністративну відповідальність військовослужбовців за правопорушення на загальних підставах та норму, яка відсилає до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність в загальному порядку відповідно до глави 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність (ч. 4 ст.15КУпАП).
Частина 2 ст.172-15КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Стаття перша Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території нашої держави з 24.02.2022 введено воєнний стан, який систематично подовжується, діяв на час вчинення адміністративного правопорушення та продовжує діяти на теперішній час.
Диспозиція статті 172-15КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення, як військова службова особа.
Згідно примітки до ст. 172-13 КУпАП, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Положеннями ст.251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Провина ОСОБА_1 , у скоєнні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом ДНК-2 № 3272 про військове адміністративне правопорушення від 12.07.2025, з якого слідує, що 08.07.2025 близько о 12-00 год. сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого бойового медика, проявила службову недбалість у вигляді невиконання покладених на неї обов'язків, визначених вимогами ст. ст. 4,11, 16, 118-3,118-4 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 1, 2, 4 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а саме несвоєчасно доповіла про подію командуванню військової частини НОМЕР_2 про виявлення 08.07.2025 у солдата ОСОБА_2 явних ознак тілесних ушкоджень, що стало відомо від працівників поліції лише 11.07.2025, чим недбало віднеслася до військової служби в умовах особливого періоду. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останній були роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.07.2025, в яких остання зазначила, що проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 . 08.07.2025 близько о 13-00 год. їй повідомили, що військовослужбовець з її роти ОСОБА_2 за позивним «Німець», погано себе почуває, та якого в подальшому було евакуйовано до АДРЕСА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 навідника 1 штурмової роти від 11.07.2025, відповідно до яких останній зазначив щодо отримання 07.07.2025 о 17-00 год. інформації від військовослужбовця за позивним « ІНФОРМАЦІЯ_3 » щодо отримання тілесних ушкоджень військовослужбовцем за позивним «Німець»;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 11.07.2025, водія 1 штурмового взводу 1 штурмової роти ВЧ НОМЕР_2 , відповідно до яких 08.07.2025 о 09-00год. йому стало відомо, що « ОСОБА_5 » повезла «Німця» до стабілізаційного пункту в м. Святогірськ;
-військовим квитком серії НОМЕР_3 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 15 від 15.01.2024, яким підтверджується перебування ОСОБА_1 на посаді бойового медика 1 штурмової роти ВЧ НОМЕР_2 ;
-витягом з ЄРДР № 12025052510000749 від 12.07.2025, за фактом повідомлення 11.07.2025 про отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (ЄО № 19259 від 11.07.2025).
Статтею 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обв'язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст.ст. 118-3 - 118-4 4 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», інструктор із тактичної медицини роти (батареї) відповідає за своєчасне виявлення хворих, надання домедичної допомоги військовослужбовцям у разі їх поранення (травмування, отруєння), проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у роті (батареї). Інструктор із тактичної медицини роти підпорядковується командиру роти і є прямим начальником для санітарів та стрільців-санітарів підрозділів роти.
Інструктор із тактичної медицини роти зобов'язаний: здійснювати постійний контроль за станом здоров'я та фізичного розвитку військовослужбовців роти; надавати домедичну допомогу військовослужбовцям у разі їх поранення (травмування, отруєння) під час проведення занять, ремонтних та господарських робіт; дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих; володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння); регулярно проводити медичні огляди особового складу роти; супроводжувати особовий склад роти, який направляється до медичного пункту на медичний огляд; організовувати проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у роті; вимагати від військовослужбовців роти дотримання правил особистої та колективної гігієни, здорового способу життя; отримувати медичне майно і видавати індивідуальні засоби надання домедичної допомоги та профілактики особовому складу роти; навчати особовий склад роти прийомів надання домедичної допомоги в порядку само- і взаємодопомоги; організовувати загартовування військовослужбовців роти з використанням водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту; надавати командирові роти пропозиції щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці під час проведення занять, ремонтних та господарських робіт.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Підстави, які б давали можливість судді вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні.
Зібрані у справі докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 ч. 2 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення є визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення в судовому засіданні не встановлені.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових правопорушень.
На підставі п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 172-15, 245, 280, 283-284 КУпАП, п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.), який перерахувати на номер рахунку (IBAN) UA488999980313020106000005658; отримувач - Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/21081100; код ЄДРПОУ 37967785; банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Аліна Олександрівна Гончарова