Справа № 646/3051/25 Головуючий суддя І інстанції Шиховцова А.О.
Апеляційне провадження № 33/818/1208/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
11 серпня 2025 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - Данілюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Данілюка О.В. на постанову судді Основ'янського районного суду м.Харкова від 29 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою Основ'янського районного суду м.Харкова від 29.05.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою встановлено, що 23.03.2025 о 20 год. 08 хв. ОСОБА_1 керував мотоциклом «Tekken МН250GY-15», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі захисник Данілюк О.В. просить скасувати постанову судді Основ'янського районного суду м.Харкова від 29.05.2025 щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, не відмовлявся від проходження огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та неодноразово погоджувався на проходження відповідного огляду. Крім того, захисник зазначає, що працівник поліції навмисно поклав свою нагрудну камеру на службовий автомобіль, щоб вона не фіксувала його розмову з ОСОБА_1 , під час якої поліцейський вмовив його підзахисного відмовитись від проходження огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що останній і зробив.
Крім того, апелянт просять поновити йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Основ'янського районного суду м.Харкова від 29.05.2025, посилаючись на те, що після отримання постанови Харківського апеляційного суду від 20.06.2025 про повернення апеляційної скарги , сторона захисту усунула недоліки, що зазначені в цьому судовому рішенні, а тому вважають, що процесуальний строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), а також враховуючи, що захисником допущено незначний пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження з поважний причин, строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи захисника Данілюка О.В. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення поданої апеляційної скарги, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в своїй скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, які суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні, а саме відомостями, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279778 від 23.03.2025, в якому зазначено факт керування 23.03.2025 о 20 год. 08 хв. в м.Харкові по вул. Кутаїській (Жовтневій), 48, водієм ОСОБА_1 мотоциклом «Tekken МН250GY-15», д.н.з. НОМЕР_1 , та порушення ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (а.с.1).
Зі змісту цього протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 надав свої письмові пояснення про те, що не пройшов огляд, оскільки поспішав (а.с.1);
- на відеозаписах (файли «279778», «export-dt8cz», «export-kiglt», «export-mm124»), долучених до матеріалів справи (а.с.3), з яких вбачається рух мотоциклу «Tekken», МН250GY-15», д.н.з. НОМЕР_1 , та його зупинка працівниками поліції. В подальшому під час спілкування працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що спочатку останній погодився (відеофайли «export-dt8cz», «export-kiglt», «export-mm124», початок відеозаписів). Після встановлення працівниками поліції особи водія та відсутності у нього посвідчення водія, поліцейськими прийнято рішення спочатку скласти постанову за порушення ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення за ст.126 КУпАП (відеофайли «export-dt8cz», починаючи з 03 хв. 10 сек., «export-kiglt», починаючи з 06 хв. 48 сек., «export-mm124», починаючи з 05 хв. 11 сек.). Разом з цим, після встановлення працівниками поліції наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, поліцейським було повторно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, але останній відмовився від проходження огляду (відеофайл «export-mm124», починаючи з 08 хв. 51 сек.). Після цього працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, з чим погодився ОСОБА_1 . Крім того, поліцейським роз'яснені ОСОБА_1 його права за ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (відеофайл «export-mm124», починаючи з 09 хв. 11 сек.). Після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 його зміст протоколу та надана можливість надати свої письмові пояснення (відеофайли «export-dt8cz», починаючи з 16 хв. 25 сек., «export-kiglt», починаючи з 24 хв. 10 сек.);
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23.03.2025 (далі направлення на огляд водія), з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; почервоніння шкіряного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд в КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився (а.с.4);
- рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Харківській області Ковріжного І., в якому зазначено, що 23.03.2025 приблизно о 20 год. 00 хв. під час патрулювання екіпажом КУПОЛ-2101 у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було зупинено мотоцикл Tekken МН250GY-15, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 через порушення правил перевезення пасажирів , а саме пасажир перебував без шолому. Під час перевірки документів було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не мав посвідчення водія відповідної категорії. На водія було складено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП, також у водія було виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» , на що водій відмовився. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №279778 за ч.1 ст.130 КУпАП та водія відсторонено від керування т/з. Транспортний засіб було залишено на місці зупинки пез порушень ПДР (а.с.5).
Суд враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо введення ОСОБА_1 в оману працівниками поліції є необґрунтованими, з наступних підстав.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735.
Таким чином, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; почервоніння шкіряного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у відповідному медичному закладі.
Крім того, у п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що, в свою чергу, обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Більш того, вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі в супроводі працівників поліції була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 не було жодних об'єктивних підстав для не проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Суд апеляційної інстанції вважає належним зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху та є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи, складені уповноваженими державними особами та дії цих посадових осіб, що їх складали, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 та його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва, відповідно до ст.267 КУпАП, з метою ініціювання службової перевірки або притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник подавали заяву в порядку, передбаченим ст.214 КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій працівників поліції або їх безпосереднього керівництва.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг з боку сторони захисту щодо дій працівників поліції під час подій у цій справі, а також складення ними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279778 від 23.03.2025, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, відсутні, вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Крім того, доводи захисника Данілюка О.В. про те, що технічний носій інформації з відеозаписами не є належним та допустимим доказом, оскільки не є повним, слід розцінювати як обраний спосіб захисту, у зв'язку із наступним.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, слід зазначити, що тільки у справах про адміністративні правопорушення докази можуть мати відносний характер і полягають у тому, що зміст таких доказів відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обстановку, що має значення для правильного розгляду справи. Водночас, докази, що мають відносний характер можуть незначно корелювати з фактичними даними, які мають тісний зв'язок із фактами предмета доведення, що, в свою чергу, здатні підтвердити існування чи відсутність доказових фактів.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що диск із відеозаписами долучений до матеріалів справи відповідальною особою УПП в Харківській області (а.с.3, 6), що свідчить про законність долучення відеозаписів, як доказу.
На відеозаписах (файли «279778», «export-dt8cz», «export-kiglt», «export-mm124») зафіксовано, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не висловлювався щодо незаконних дій працівників поліції, в тому числі здійснення на нього психологічного тиску, а також з цих відеозаписів вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та роз'яснення прав та обов'язків.
Таким чином, відеозаписи, здійснені працівниками поліції на нагрудні камери, містять фактичні обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279778 від 23.03.2025, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
Поряд з цим слід зауважити, що з відомостей вищезазначених відеозаписів вбачається, що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 наслідки, які можуть настати за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто останній був обізнаний щодо необхідності пройти за вимогою працівника поліції огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак цього не зробив, у зв'язку з чим стосовно ОСОБА_1 поліцейським законно було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279778 від 23.03.2025за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника не підлягає.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що, виходячи з вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах поданої апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Інші доводи апеляційної скарги захисника Данілюка О.В., які він зазначив в своїй апеляційній скарзі та підтримав під час апеляційного розгляду, не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання захисника на незаконність і необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Клопотання захисника Данілюка О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Основ'янського районного суду м.Харкова від 29 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - задовольнити, поновивши йому цей процесуальний строк.
Апеляційну скаргу захисника Данілюка О.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Основ'янського районного суду м.Харкова від 29 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков