Постанова
Іменем України
28 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 621/1820/25
провадження № 22-ц/818/4187/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії -Тичкової О.Ю., Люшні А.І.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, в особі представника Штани Олександра Валерійовича на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17 червня 2025 року, постановлену суддею Овдієнко В.В.,
У червні 2025 року ПАТ Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2023 по 30.04.2025, в розмірі 46 272 грн 91 коп.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17 червня 2025 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції просить ухвалу суду скасувати справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вважає зазначену ухвалу необґрунтованою, безпідставною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступних підстав. Вказує, що заява про видачу судового наказу повністю відповідала вимогам ст.163 ЦПК України, оскільки у ній були чітко зазначені всі складові, а саме найменування суду, до якого подається заява, повне найменування Заявника, прізвище, ім'я та по батькові Боржника, місцезнаходження Заявника, місце проживання чи перебування Боржника, було зазначено, що ідентифікаційний код Заявника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані Боржника не відомі Заявнику, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Отже, при оформленні та поданні заяви про видачу судового наказу Заявник у повному обсязі виконав вимоги ст.163 ЦПК України та зазначив у заяві всі необхідні та відомі дані стосовно Заявника та Боржника, що, безумовно, свідчить про відсутність порушень вищезазначеної процесуальної норми щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Той факт, що адреса Боржника, яка була зазначена Заявником у заяві про видачу судового наказу на момент подання заяви до суду не була місцем реєстрації Боржника, не може вважатися порушенням вимог ст.163 ЦПК України, оскільки встановлення фактичного місця реєстрації Боржника покладено на суд відповідно до ч.5 ст.165 ЦПК України. Зазначає, що судом було направлено запит 621/1820/25/5532/2025 від 12.06.2025 до відділу центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області щодо отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади: ОСОБА_1 , не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто суд, замість того, щоб запитати у відділу центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області де саме зареєстровано місце проживання боржника, запитав про реєстрацію ОСОБА_1 за конкретною адресою, тобто, чи зареєстрований він за адресою: АДРЕСА_2 . 16.06.2025 до суду надійшла довідка Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області №01-21/1062 від 12.06.2025, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому жодної достовірної інформації щодо фактичної реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відділ центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області суду не надав, оскільки у запиті суду це питання взагалі не ставилося. Жодних інших запитів чи листів тощо, щодо встановлення судом реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1 матеріали справи №621/1820/25 не містять. Таким чином судом, всупереч ч.5 ст.165 ЦПК України, не було з'ясовано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника, оскільки у відповіді відділу центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області було зазначено тільки про те, що ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві не зазначено зареєстроване місце проживання боржника.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
За змістом розділу ІІ ЦПК України наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.
Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних відносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 процентів річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (частина 2 статті 163 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2 - 1 ) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою до суду ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції зазначило відоме місце реєстрації боржника: АДРЕСА_2 .
12 червня 2025 року на запит суду надійшла інформація від відділу центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради про відсутність відомостей про реєстрацію щодо ОСОБА_1 .
Положеннями частини 5 статті 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду (частина 6 статті 165 ЦПК України).
Відповідно до частини 7 статті 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з частиною 9 статті 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Аналізуючи викладені норми, суд виходить із того, що у випадку надходження до суду першої інстанції заяви про видачу судового наказу, боржником в якій вказано фізичну особу, яка не має статусу підприємця, в такому випадку суддя зобов'язаний звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
В той же час, законодавство також передбачає право суддів у випадку надходження такої заяви користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру, що є додатковим засобом встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що суд першої інстанції в встановленому частиною 5 статті 164 ЦПК України порядку звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Таким чином, суд першої інстанції не вжив всіх можливих та достатніх заходів щодо встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання ОСОБА_1 , та як наслідок, передчасно відмовив Публічному акціонерному товариству "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції у видачі судового наказу з підстав, визначених ст. 165 ЦПК України.
За таких обставин, ухвала суду про відмову у видачі судового наказу, судом постановлено з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, в особі представника Штани Олександра Валерійовича - задовольнити.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 17 червня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
А.І. Люшня