Справа № 727/12451/23
Провадження № 1-кп/727/27/25
28 серпня 2025 року колегія суддів Шевченківського районного суду м. Чернівці у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
обвинуваченої: ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023262020001859 від 24.05.2023 року у відношенні ОСОБА_7 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому остання з метою уникнення від покарання може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачена раніше судима, може незаконно впливати на потерпілого та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 та запобігання продовженню злочинної діяльності, можливого ухилення від судового розгляду, виникає необхідність в обранні стосовно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час існує наявність ризиків, які на разі не зменшилися та дають підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Ризик того, що обвинувачена може переховуватися від суду, підтверджується тим, що остання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, тому є підстави вважати, що остання знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує, у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин може переховуватися від суду.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник заперечували проти клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26.05.2023 до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суду неодноразово продовжений.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.09.2025 року.
На даний час ризики, які існували під час досудового розслідування кримінального провадження та на час вирішення питання про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 не змінилися та не відпали, судовий розгляд кримінального провадження розпочався.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа. Слід зауважити, що обрання конкретного запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п.2 ч.1 ст.178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч.1 ст.177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Зокрема, ОСОБА_7 перебуваючи на волі, з метою ухилення від покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як санкція інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч.2 ст.115 КК України передбачає міру покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі. Також ОСОБА_7 , знаходячись на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни ними показів про обставини злочину та створення перешкоди у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення.
Також суд враховує ту обставину, що ОСОБА_7 раніше судима, у тому числі і за корисливі умисні злочини проти власності, життя та здоров'я особи, що свідчить про схильність останньої до продовження протиправної діяльності. ОСОБА_7 немає зареєстрованого місця проживання, постійного джерела доходу, є особою, що досягла повноліття, без будь-яких фізичних чи психічних вад, тому на даний час відсутні будь-які переконливі дані про застереження, які б унеможливлювали перебування її під вартою.
При цьому, суд вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок обвинуваченої ОСОБА_7 із подією кримінального правопорушення.
Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, проведення повного, швидкого та об'єктивного судового розгляду в розумні строки.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Саме запобіжний захід в вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків і вважаю таку міру забезпечення кримінального провадження виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).
Також суд звертає увагу, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, а інші більш м'які запобіжні заходи, у тому числі і домашній арешт, виконання якого здебільшого залежить від свідомості останньої, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою особи, не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно п.1, 2 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 176-199, 376 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 на строк до 24.10.2025 року включно.
Ознайомити ОСОБА_7 під розпис з ухвалою про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3