Справа № 713/2590/25
Провадження №1-кс/713/304/25
іменем України
28.08.2025 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025266110000018 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України,-
15.08.2025 року слідчий СВ Вижницького РВП ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025266110000018 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 19.08.2025 року клопотання слідчого ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025266110000018 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України - повернуто прокуророві Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 для усунення недоліків, встановивши строк у 72 години для їх усунення.
Копію ухвали прокурор отримав 20.08.2025 року.
На виконання ухвали слідчого судді, 21.08.2025 року слідчий ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025266110000018 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
У клопотанні вказував, що СВ Вижницького РВП проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42025266110000018 від 20.05.2025 року за ч.1 ст.366-2 КК України.
14.08.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
Зазначав, що на даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1497002380000 - квартиру, загальною площею 43 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з метою збереження речового доказу (об'єкту кримінально протиправних дій). Вважає, що не позбавлення користувачів чи власників права на відчуження та розпорядження вказаним майном може призвести до втрати основного речового доказу по даному кримінальному провадженню, що перешкодить повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 чи інші особи будуть мати можливість вжити заходів щодо її приховування, знищення чи перетворення, або відчуження іншим особам, що позбавить орган розслідування можливості провести за необхідності додатковий огляд, інші слідчі (розшукові) дії, а також не забезпечить безпосереднього дослідження вказаної квартири судом в разі необхідності.
Просив накласти арешт на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1497002380000 - квартиру, загальною площею 43 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майном, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_2 , провідному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку та звітності Берегометської селищної ради.
У судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з'явився, до початку судового засідання надав заяву, просив клопотання про арешт майна розглядати за його відсутності, клопотання підтримує.
У судове засідання підозрювана ОСОБА_5 не з'явилася. До початку судового засідання ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 надали до канцелярії суду спільну заяву, просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого за безпідставністю. Зазначили, що наміру відчужувати належне їй нерухоме майно не було, клопотання розглядати за їх відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
З наданих слідчим та досліджених у судовому засіданні матеріалів клопотання встановлено, що:
20.05.2025 року до ЄРДР за №42025266110000018 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366-2 КК України;
14.08.2025 року о 09.33 год. ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №422532923 від 14.04.2025 року, - ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 на праві приватної власності належить квартира, загальною площею 43 кв.м, житловою площею 19.3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1497002380000.
Згідно копії розпорядження Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №45-Р від 10.02.2021 року, - ОСОБА_5 з 10.02.2021 року призначена на посаду провідного спеціаліста у відділ бухгалтерського обліку та звітності Берегометської селищної ради.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Матеріали провадження свідчать про те, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, за змістом диспозиції якого встановлена кримінальна відповідальність за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно санкції ч.1 ст.366-2 КК України конфіскація майна, як додаткове покарання, не передбачена.
Даних про те, що квартира, про арешт якої ставлять питання слідчий та прокурор, одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалася (використовувалася) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; була предметом кримінального правопорушення; була підшукана, виготовлена, пристосована або використана як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або вона набута іншим незаконним шляхом, у матеріалах провадження немає і органом досудового розслідування не здобуто.
У матеріалах кримінального провадження наявні документи на підтвердження правомірності придбання квартири ОСОБА_5 .
Постанови про визнання квартири речовим доказом не надано.
Тому слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий та прокурор не довели наявності підстав чи розумних підозр вважати, що квартира є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваної чи конфіскації майна, а також не обґрунтовано з наданням відповідних доказів наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі чи відчуження квартири, що відповідно до положень ч.1 ст.173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.132, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025266110000018 від 20.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7