Справа № 636/7296/25 Провадження № 1-кс/636/1034/25
Дата
28 серпня 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
Слідчого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене з прокурором Чугуївськогої окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025221240000707 внесеному 13.08.2025 до ЄРДР, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у період часу з початку серпня 2025 року по 26 серпня 2025 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, реалізуючи свій злочинний намір, переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, у невстановленому місці за невстановлених обставин придбав вогнепальну зброю та вибухові пристрої, які незаконно зберігав за місцем фактичного мешкання з метою збуту.
Далі, ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на незаконний збут вибухових пристроїв та вибухових речовин, за адресою: АДРЕСА_1 , запропонував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надав свою добровільну згоду на конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами, придбати у нього, предмет ззовні схожий на стрілецьку зброю - автомат Калашникова, зі справним ударником, на бічній поверхні якого мається маркування «89_6350506», предмет, зовні схожий на підривач типу УЗРГМ, зовні схожий на підривач типу «M213 fuze», зовні схожий на корпус гранати типу Ф-1, зовні схожий на корпус гранати типу М?67.
Далі, діючи під контролем правоохоронних органів, гр. ОСОБА_8
з метою викриття протиправної діяльності гр. ОСОБА_4 у ході проведення оперативної закупки, 26.08.2025 близько 10 год. 55 хв. з метою придбання вибухових пристроїв та вибухових речовин у ОСОБА_4 , прибув до вказаного останнім місця, а саме на відкриту ділянку місцевості, у лісосмузі поблизу вул. Горішного, розташованій у м. Чугуїв Харківської області. У вказаному місці ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_4 де під час особистої зустрічі, ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 предмет ззовні схожий на стрілецьку зброю - автомат Калашникова, зі справним ударником, на бічній поверхні якого мається маркування «89_6350506», предмет, зовні схожий на підривач типу УЗРГМ, зовні схожий на підривач типу «M213 fuze», зовні схожий на корпус гранати типу Ф-1, зовні схожий на корпус гранати типу М?67.
За придбання зазначених вибухових пристроїв та вибухових речовин ОСОБА_8 передав у руки ОСОБА_4 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 25 000 грн., після чого добровільно видав придбані вибухові пристрої та вибухові речовини співробітникам правоохоронних органів.
Придбані ОСОБА_8 у ОСОБА_4 вибухові пристрої та вибухові речовини, згідно довідок УВТС ГУНП в Харківській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, а саме: один підривач типу УЗРГМ, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 3/3653/ХК-2025 від 26.08.2025, відноситься до категорії - небезпечні; один підривач типу «M213 fuze», який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 4/3653/ХК-2025 від 26.08.2025, відноситься до категорії - небезпечні; один корпус гранати типу Ф-1, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 1/3653/ХК-2025 від 26.08.2025, відносяться до категорії - обмежено небезпечні, один корпус гранати типу М-67, який відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 2/3653/ХК-2025 від 26.08.2025, відносяться до категорії - обмежено небезпечні.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Чугуїв Харківської області, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, з середньою освітою, має не зняту та непогашену судимісь, відносно якого 11.10.2024 скеровано обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12024221240000866 від 04.09.2024 за ст. 126-1 КК України та 15.08.2025 за кримінальним провадженням № 12025221240000527 від 07.06.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до Чугуївського міського суду Харківської області, рішення по яким на даний час не прийнято, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
26 серпня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, а також те, що останній після вчинення кримінального правопорушення зник та був в подальшому затриманий уповноваженою особою, є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
По-друге, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній раніше вчиняв насильницькі кримінальні правопорушення, а саме за ст. 126-1 КК України, за фактом чого обвинувальний акт перебуває у провадженні Чугуївського міського суду Харківської області.
По-третє, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність, а саме й надалі вчиняти аналогічні дії, оскільки останній раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, в тому числі майнового характеру, з метою незаконного збагачення, що дає органу досудового розслідування вважати, що злочинні дії ОСОБА_4 носять систематичний характер, тому у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
У зв'язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що останній вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що відносяться до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 є соціально небезпечною особою, може переховуватись від органу досудового розслідування, може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, що може загрожувати життю, здоров'ю та майну інших осіб, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Суд, розглядаючи питання доцільності про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.Оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_4 до переховування від органів досудового слідства та суду, перебуваючи на волі, він може незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, чи зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вік та стан здоров'я підозрюваного, що вказує на те, що він може продовжити свою злочинну діяльність, а тому вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливо для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд на підставі наданих матеріалів кримінального провадження оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; та те, що перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність, та вчинити інші кримінальні правопорушення, а також те, що підозрюваний ніде не працює, неодружений, що в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; а також те, що ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду, майновий стан, а тому вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливо для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, та обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на це, інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого злочину.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193-198, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 28 серпня 2025 року до 26 жовтня 2025 року включно. з триманням останнього в умовах Державної Установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Одночасно визначити розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26281249
Банк отримувачаДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО)820172
Рахунок отримувачаUA208201720355299002000006674
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виконання наступних обов'язків:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разіневиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явивсяза викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжногоз аходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 жовтня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_9 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя