Справа № 636/71/24 Провадження 1-кп/636/550/25
28.08.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва клопотання прокурора про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який строк дії якого закінчується 01 вересня 2025 року.
Прокурором заявлено клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки є достатньо підстав та ризиків вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, впливти на свідків у цьому кримінальному провадженні. Прокурор зазначає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, і буде запобігати вчиненню іншого кримінального правопорушення і наголошує, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Суд заслухав думку прокурора ОСОБА_3 , який підтримав своє клопотання, просив його задовольнити, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат - ОСОБА_8 надав до суду клопотання про заміну запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 для продовження виконання військових обов'язків в умовах воєнного стану. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
На підставі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість пред'явленого обвинувачення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість наслідків, що настали, суспільний резонанс, який викликала дана ДТП, а також дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я та міцність його соціальних зв'язків, а саме: ОСОБА_7 є громадянином України, одружений, має на вихованні неповнолітнього сина, має задовільний стан здоров'я, не є особою з інвалідністю, є військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні тяжкого необережного злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Разом з тим суд враховує, що в результаті дорожньо-транспортної події, вину у вчиненні якої обвинувачений ОСОБА_7 визнає частково, загинули 2 особи, в тому числі малолітня дитина, а відтак, з урахуванням наведених даних, суд вважає, що обставини регламентовані ст.ст. 177, 194 КПК України є дійсними. При вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, суд вважає, що інший запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЄСПЛ, обґрунтована підозра це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Також, суд враховує положення ч. 4 ст. 183 КПК України, і вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері забезпечення безпеки руху та експлуатації транспорту, в результаті якого загинуло 2 особи.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196-198, 350, 369-372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , відрядженого до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про обрання (продовження) строку запобіжного заходу обвинуваченому - задовольнити.
Обрати (продовжити) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів - до 26 жовтня 2025 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката - ОСОБА_8 про заміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 в той саме строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1