Справа № 636/3494/24 Провадження № 1-кс/636/1041/25
Дата
28 серпня 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
Слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув у закритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024226290000144, відомості про яке внесені до ЄРДР від 21.05. 2024 року, за ознаками злочинів, передбачених ст. 356, ч.3 ст.358, ч.1 ст.270-1, ч.1 ст.366, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що посадові особи Чугуївської міської ради Харківської області в період часу з 01.01.2012 по 31.12.2012 всупереч установленому законом порядку провели продаж нежитлових приміщень № № 1-9, розташованих на першому поверсі житлового будинку № 105 по вул. Харківській м. Чугуїв Харківської області.
Також встановлено, що невстановлена особа, будучи інженером технічного нагляду, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера технічного нагляду серії АТ № 001561 і будучи уповноваженою особою на проведення технічної інвентаризації нерухомого майна та виготовлення технічних паспортів на будівлі приблизно у період часу з 01.02.2020 по 18.02.2020 умисно, порушуючи Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджену наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства № 127 від 24.05.2001, належним чином не обстежила основні конструктивні елементи нежитлового приміщення та не провела обміри приміщень будинку АДРЕСА_1 , внесла завідомо для нього неправдиві записи до технічного паспорту № 66-02/02 від 18.02.2020, який в подальшому інша невстановлена особа використала для реєстрації прав власності на нежитлові приміщення цокольного поверху багатоповерхового будинку, площею 165,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, встановлено, що в період часу з травня 2024 року по липень 2024 року невстановлені особи умисно знищили та пошкодили об'єкти житлово-комунального господарства, а саме систему теплопостачання та водопостачання багатоквартирного буд. АДРЕСА_1 , що могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об'єктів, що спричинило небезпеку для життя та здоров'я людей.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб шляхом внесення завідомо неправдивих даних до технічного паспорту № 66-02/02 від 18.02.2020, виготовленого ТОВ «НТБ Київ», реєстрації змін площі нежитлових приміщень в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, шляхом обману заволоділи нежитловими приміщеннями № № 18-20 на першому поверсі багатоквартирного буд. АДРЕСА_1 .
Також в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлена особа в період з 01.02.2020 по 10.03.2020, діючи за попередньою змовою з іншою невстановленою особою, будучи директором ТОВ «НТБ Київ», тобто службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем підписала, скріпила печаткою та видала довідку ТОВ «НТБ Київ» № 66-02/02 від 18.02.2020 та технічний паспорт № 66-02/02 від 18.02.2020 на нежитлові приміщення цокольного поверху багатоповерхового будинку площею 165,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «НТБ Київ», відповідно до яких об'єкт нерухомості у вигляді нежитлових приміщень цокольного поверху в цілому належить іншій особі на праві приватної власності.
В подальшому вказана особа, діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів передала державному реєстратору Красноградської районної державної адміністрації ОСОБА_4 довідку ТОВ «НТБ Київ» № 66-02/02 від 18.02.2020, технічний паспорт № 66-02/02 від 18.02.2020 на нежитлові приміщення цокольного поверху багатоповерхового будинку орієнтовною площею 165,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «НТБ Київ», з метою подальшого використання вищевказаних документів як підставу для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про виникнення у іншої особи права власності на вказані приміщення.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлена особа у 2020 році використала завідомо підроблені документи (довідку та технічний паспорт ТОВ «НТБ Київ» на нежитлові приміщення № № 11-20 першого поверху буд. № 105 по вул. Харківська м. Чугуїв Харківської області) шляхом подання їх державному реєстратору Красногардськоъ районної державної адміністрації Харківської області.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові приміщення № № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. «А-9» в буд. АДРЕСА_1 , загальною площею 165,1 кв. м на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_5 (1/3 ч), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_6 (1/3 ч), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_7 (1/3 ч), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Отже, накладення арешту на вищевказане нерухоме майно у даному кримінальному провадженні необхідно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки ненакладення арешту може призвести до відчуження вказаного майна його власниками іншими особам, проведення будівельних робіт, перепланування приміщень тощо. При цьому завданням арешту вказаного майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Також сторона обвинувачення вважає, що при накладенні арешту на вказане нерухоме майно, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, необхідно заборонити власниками відчужувати, розпоряджатись вказаним майном та проводити будь-які будівельні роботи всередині та зовні вказаних приміщень. Необхідності заборони або обмеження користування нерухомим майном в інший спосіб немає.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, доцільно розглядати вказане клопотання про арешт майна без повідомлення власників майна, оскільки існує реальна загроза знищення, відчуження та перетворення ними вказаного майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, але надав заву слухати справу в його відсутності та підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.
Дослідивши надані докази суд приходить до наступного Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування та знищення предмету, що може зберігати в собі сліди злочину. Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить дізнавач, відповідає критеріям речових доказів, а також визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні. Без накладення арешту на майно існує реальна загроза його втрати, тому слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 171, 172, 173,175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024226290000144 відомості про яке внесені до ЄРДР 21.05.2024 року, за ознаками злочинів, передбачених ст. 356, ч.3 ст.358, ч.1 ст.270-1, ч.1 ст.366, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись та проводити будь-які будівельні роботи всередині та зовні нежитлових приміщень загальною площею 165,1 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Дана ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, або особою не присутньої в судовому засіданні у той же строк з дня отримання нею судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1