Справа № 629/4703/25
Номер провадження 2/629/1370/25
РIШЕННЯ
іменем України
27.08.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Лукаренко А.Р., розглянувши в місті Лозова, Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №629/4703/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину,-
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій остання просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування вимоги позивачка зазначила, що з 2015 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають доньку- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З травня 2025 року шлюбні відносини між сторонами фактично були припинені, позивачка з донькою переїхали проживати в інше помешкання, на даний час донька фактично мешкає з позивачкою. Позивачка вказує, що з моменту розриву відносин, відповідач матеріально не допомагає утримувати доньку, хоча офіційно працює у Лозівському РВП ГУНП в Харківській області. Враховуючи вищевикладене, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано час для подання заяв по суті.
Позивачка у судове засідання не з»явилася, надала заяву у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягала.
Відповідач у судове засідання не з»явився, надав заяву у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб (а.с.5) сторони перебувають у зареєстровано шлюбі з 13.06.2015 року.
Від даного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №138 (а.с.4).
Як вбачається з копії витягу з реєстру територіальної громади (а.с.6) та копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.7) малолітня ОСОБА_1 зареєстрована з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час сторони проживають окремо, домовленості щодо виконання відповідачем обов'язку утримувати дитину між ними не досягнуто.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Одночасно законодавцем визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років -становить 3196 гривень.
Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог, стосовно його стану здоров'я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, визначених законом, прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про
державний бюджет на 2025 рік», суд встановлює розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків у утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України, та має забезпечити право малолітньої ОСОБА_1 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 04.07.2025 року.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивачка звільнена.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 81, 141, 274, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 04.07.2025 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , відомості про реєстрацію відсутні, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.О.Каращук