Справа№ 953/8914/25
н/п 1-кп/953/969/25
"28" серпня 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного провадження в м. Харкові кримінальне провадження № 12025226130000415 від 10.08.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка, Миколаївська область, громадянина України, із середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, який не має місця реєстрації та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
08.08.2025 приблизно о 20:00 год., ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля зупинки за адресою м. Харків, вул. Академіка Вальтера, буд. 7 на грунті особистих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ОСОБА_5 проживає спільно за однією адресою.
В ході раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, підійшов ззаду до ОСОБА_4 та коли остання розвернулася, ОСОБА_3 , перебуваючи на відстані витягнутої руки у положенні стоячи навпроти потерпілої, наніс останній долонею своєї правої руки один удар по обличчю в область лівого ока.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , потягнув ОСОБА_4 за праву руку назад, в результаті чого ОСОБА_4 впала на спину. В подальшому ОСОБА_3 схватив потерпілу за волосся та почав тягнути по землі.
У результаті протиправних дій з боку ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09-1350/2025 від 20.08.2025, спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця у ділянці зовнішнього кута лівого ока, що відповідно до п. 2.3.2. "Б", 2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначених у ст. 1, 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків, пов?язаних із домашнім насильством.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом
27.08.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у якому міститься клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов не заявлений;
- матеріали кримінального провадження.
З наданих матеріалів вбачається, що на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч. 2 ст. 382 КПК України).
Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ч. 3 ст. 302, ст. 369 - 371, 374, ч. 2, 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, відповідно до обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що 08.08.2025 приблизно о 20:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи біля зупинки за адресою м. Харків, вул. Академіка Вальтера, буд. 7 на грунті особистих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_5 проживає спільно за однією адресою.
В ході раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, підійшов ззаду до ОСОБА_4 та коли остання розвернулася, ОСОБА_3 , перебуваючи на відстані витягнутої руки у положенні стоячи навпроти потерпілої, наніс останній долонею своєї правої руки один удар по обличчю в область лівого ока.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , потягнув ОСОБА_4 за праву руку назад, в результаті чого ОСОБА_4 впала на спину. В подальшому ОСОБА_3 схватив потерпілу за волосся та почав тягнути по землі.
У результаті протиправних дій з боку ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09-1350/2025 від 20.08.2025, спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця у ділянці зовнішнього кута лівого ока, що відповідно до п. 2.3.2. "Б", 2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Крім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Отже, з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, не є інвалідом та військовослужбовцем.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Мотиви призначення покарання
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
З обвинувально акту вбачається, що ОСОБА_3 є особою офіційно не працевлаштованою.
Водночас, 28.08.2025 обвинувачений подав до суду заяву, в якій просив призначити йому покарання у вигляді штрафу, у зв'язку з наявністю змоги сплатити останній, оскільки неофіційно працевлаштований. Також вказав, що зобов'язується штраф сплатити.
З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, який раніше не судимий, має неповну середню освіту, тяжкості вчиненого кримінального проступку, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, відсутності завданої матеріальної шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, як і обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.
Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65 - 67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого, оскільки визнання особи винуватою та примус зі сторони держави здійснити платіж на корить останньої, є не лише дієвим інструментом перевиховання, а й нагадуванням, негативним досвідом, з метою утриматися в майбутньому учинення повторних дій, що відповідає меті притягнення до кримінальної відповідальності, визначеної ст. 50 КК України.
Обставин, які б вказували, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу буде недостатнє для досягнення цілей покарання, не відповідатиме даним про його особу та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, судовим розглядом не встановлено.
При цьому суд також враховує висновок об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові від 12.02.2020 у справі № 453/225/19, згідно з яким злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов'язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред'явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
Суд встановив, що діяння обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, а тому суд виходить саме з пред'явленого особі обвинувачення, від якого обвинувачений і мав можливість захищатись. Іншого обвинувачення ОСОБА_3 не пред'являлось.
Мотиви ухвалення інших рішень
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 302, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_7