Справа № 636/11326/24
№ провадження 2/624/275/25
28 серпня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Кольгана С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 286720938 від 12.03.2020 у розмірі 38700,80 грн та судових витрат у розмірі 2422,40 грн.
Позовна заява обгрунтована тим, що 12.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №286720938 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 13890,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій відповідача, 12.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в розмірі 13890,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Вподальшому сторони погодили продовження строку дії договору рядом додаткових угод до 31.12.2024. На підставі договору факторингу, за реєстром прав вимоги №855 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 37047,89 грн. Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. Вподальшому сторони погодили продовження строку дії договору рядом додаткових угод до 31.12.2024. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1.). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38700,80 грн. Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №28/10/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38700,80 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість в розмірі 38700,80 грн, яка складається з: 13890 грн - заборгованість по кредиту; 24810,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Справа надійшла до цього суду на підставі ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 07.04.2025, якою задоволено клопотання відповідача про направлення справи за територіальною підсудністю до Кегичівського районного суду Харківської області.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14.01.2025 справа була передана за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.02.2025 позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.02.2025 позовна заява була прийнята, в справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.03.2025 задоволено заяву відповідача, про відкладення судового розгляду у зв'язку з необхідністю підготувати заперечення проти позову, продовжено строк розгляду справи та відкладено судовий розгляд справи.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.04.2025 справа за клопотанням відповідача передана за територіальною підсудністю до Кегичівського районного суду Харківської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 23.05.2025 справа прийнята до провадження цього суду. Повторно розпочатий розгляд справи по суті, призначено судове засідання.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 08.07.2025 судом у задоволені клопотань представника відповідача про залишення позову без руху та витребування доказів було відмовлено.
Представник позивача Тараненко А.І. у позовній заяві заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 17.06.2025, 08.07.2025, 28.08.2025 у судові засідання не з'явилися, про день та час проведення судового засідання повідомлені належним чином. 07.04.2025 представник відповідача подавала до Зміївського районного суду Харківської області заяву про проведення судового засідання призначеного на 07.04.2025 за її та відповідача відсутності. Також просила розглянути і задовольнити клопотання від 13.03.2025 про витребування у позивача оригінали доказів. У своєму клопотанні представник відповідача зазначала, що відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Для можливості підготовки зустрічної позовної заяви та відзиву на позов просила суд витребувати у позивача оригінали доказів. Судом це клопотання 08.07.2025 розглянуто, у його задоволені було відмовлено. Ухвала суду представником відповідача отримана в електронному кабінеті 08.07.2025. До цього часу відзив на позов до суду не подано, причини неявки до суду відповідач та його представник не повідомили, у зв'язку з цим суд вважає за можливе розглянути справи за їх відсутності, враховуючи, що відповідач проти позову заперечує.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 12.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 286720938. Договір підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора SF2R63V6 (а.с.13 зворотна сторона).
Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 13890 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. договору (п.1.1 Договору). Кредит надається на 30 днів (п. 1.2. Договору). На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснити за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,47 відсотків від суми кредиту за кожний користування кредитом (п.1.3. Договору). У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1.70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення (п.1.4 Договору). Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього договору (п.1.5 Договору).
Відповідно до п. 4.3. Договору, сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2. договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України
Згідно з графіком розрахунків термін платежу 11.04.2020 сума 13890 грн, нарахований процент 6425,40 грн, до сплати 20015,40 грн.
Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору укладеної 04.05.2020, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору та зверненням позичальника, товариство надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 25241,39 грн на 28 днів. Нарахування по договору призупиняється. Позичальник сплачує товариству суму заборгованості частинами в розмірі не менше ніж 25% від її загальної суми: 11.05.2020, 18.05.2020, 25.05.2020, 01.06.2020 по 6311 грн. При порушенні позичальником графіку сплати заборгованості, дана додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладення, а Договір продовжує діяти без урахування її умов (п.п.1-5 Додаткової угоди).
Згідно з копією платіжного доручення від 12.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сплатило на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кошти в розмірі 13890 грн згідно з договором №286720938 від 12.03.2020.
Відповідно до довідки №09/2024 АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє, що, відповідно до договору між банком та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», банком було здійснено за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» успішні платіжні через платіжний сервис LigPay ПриватБанк на карту клієнта 414962хххх2972 12.03.2020 в розмірі 1389 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, виписки з особового рахунка ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором станом на 13.11.2024 в сумі 38700,80 грн, з яких 13890 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 24810,80 грн - прострочена заборгованість за процентами. Заборгованість нарахована за період з 14.03.2020 по 30.06.2020 за процентною ставкою відповідно до умов договору 1,70%. Позичальник сплатив кошти на погашення заборгованості в розмірі 5 грн 14.04.2020 та 200 грн 26.04.2020.
Згідно з п. 2.1.1.6 кредитного договору №286720938 кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору). Право вимоги - означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3. Договору). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2. Договору). Відповідно до п. 5.3.3. Договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Згідно додаткових угод № 19 від 28.11.2018, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023 укладених ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до договору факторингу №28/1118-01, строк дії договору факторингу був продовжений спочатку до 31.12.2020, потім до 31.12.2021, до 31.12.2022, до 31.12.2023, та до 31.12.2024.
Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №85 від 23.06.2020 на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за №1604 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір 286720938 від 12.03.2020, загальна заборгованість 37047,89 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору). Право вимоги - означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3. Договору). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Відповідно до п. 5.3.3. Договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Відповідно до додаткових угод до договору факторингу №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022, строк дії договору факторингу продовжено до 31.12.2022 та до 30.12.2024.
Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 на виконання договору факторингу укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», за №1031 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір 286720938 від 12.03.2020, загальна заборгованість 38700,80 грн.
28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №28/10/24-У.
Згідно з п. 1.1. Договору, за цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників.
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу від 28.10.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38700,80 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, в судовому засіданні доведено факт укладення 12.03.2020 ОСОБА_1 кредитного договору №286720938 з ТОВ Манівео швидка фінансова допомога», перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника та наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором строк виконання якого настав. Сума заборгованості нарахована відповідно до умов договору. Проценти за користуванням кредиту нараховані за базовою процентною ставкою 1,70% у зв'язку з порушенням умов застосування дисконтної процентної ставки, проценти за понадстрокове користування кредитом нараховані за цією ж ставкою, що відповідає п.п. 1.4., 4.3. Договору.
Розглядаючи законність правонаступництва позивача за грошовою вимогою за цим кредитним договором, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення відповідних договорів відступлення прав вимоги, переходу прав вимоги за кредитним договором укладеним відповідачем до позивача, суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання позову до суду, відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, у зв'язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано документи: копію договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди до цього договору, копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію акта прийому-передачі наданих послуг.
З акту наданої правової допомоги, судом встановлено, що адвокатом всього витрачено 4 годин роботи, вартість наданої правничої допомоги адвокатом оцінена у 6000 грн. Так, адвокатом витрачено 2 години на складання позовної заяви, що коштує 5000 грн. На вивчення матеріалів справи витрачено 2 години, вартість цієї роботи - 1000 грн. Також суд враховує, що представником позивача також під час розгляду справи були підготовлені та надані до суду заява про усунення недоліків та заперечення проти клопотання відповідача.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Щодо дати судового рішення, суд зазначає, що оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, у відповідності до положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Оскільки повне рішення виготовлено 28 серпня 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 26 серпня 2025 року, датою ухвалення рішення є саме 28 серпня 2025 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Цей висновок суду узгоджується з висновком викладеним в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі справа № 1519/2-5034/11.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 286720938 від 12.03.2020 у розмірі 38700 (тридцять вісім тисяч сімсот) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 28 серпня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, довіреність від 02.10.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012, адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 21.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Борова, Зміївського району, Харківської області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: Браславська Ольга Анатоліївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1235 від 13.10.2004, ордер серії АХ №1245905 від 12.03.2025, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Богачова