Справа № 621/1429/25
Провадження № 2/621/915/25
Іменем України
28 серпня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
секретаря судового засідання - Лацько А.В.,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика",
представник позивача - Мишевська Наталія Миколаївна, Виноградов Юрій Ернстович ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
15.05.2025 ТОВ "Бізнес Позика", через сервіс "Електронний суд", звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 469359-КС-002 про надання кредиту від 29.02.2024 у загальному розмірі 108 357 грн 19 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 25.02.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_2 укладено Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну повідомленнями, підписаний в порядку визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Так, ТОВ "Бізнес Позика" 29.02.2024 направлено ОСОБА_2 пропозицію укласти Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту. 29.02.2024 ОСОБА_2 прийняла пропозицію щодо укладення Договору № 469359-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених Банком. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 29.02.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_2 було укладено Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, ТОВ "Бізнес позика" надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 29 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Згідно п. 2.3 Договору, строк кредиту 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом в день -2,00000000 (фіксована). Занижена процентна ставка за кредитом в день 1,14918207 (фіксована).
ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 29 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
10.05.2024 між ТОВ "Бізнеспозика" та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 469359-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ "Бізнес Позика" надає Позичальнику додатково кредит в сумі 9 000,00 грн.
До теперішнього часу ОСОБА_2 свої зобов'язання за Кредитним договором № 469359 КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 469359-КС-002.
ОСОБА_2 порушила свої зобов'язання, встановлені договором, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 469359-КС-002, здійснила часткову оплату за Договором № 469359-КС-002 на загальну суму 37677,08 грн.
Відтак, ОСОБА_2 , зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, вимог позивача за договором про надання кредиту є правомірними.
Оскільки ОСОБА_2 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, станом на на 23.04.2025 за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 108 357,19 грн, яка складається з наступного: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 33 208,14 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 75 027,22 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 121,83 грн.
На даний час відповідачка ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ "Бізнес Позика", що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2025 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 11.07.2025, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
11.07.2025 за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено до 07.08.2025.
24.07.2025 до канцелярії суду від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву з викладом заперечень проти позову, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову.
24.07.2025 до канцелярії суду від представника позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній спростовуючи доводи викладені у відзиві, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.
07.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 28.08.2025.
14.08.2025 до канцелярії суду надійшли витребувані судом докази.
28.08.2025 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві та у подальших письмових заявах проси судовий розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, підтримує позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі та без участі відповідачки.
Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву відповідача, відповідь на відзив представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 , 29.02.2024 з метою отримання кредиту підписала Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту з ТОВ "Бізнес Позика" електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5, згідно умов якого отримав кредит у розмірі 29 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності та платності, строком на 24 тижні до 15.08.2024, стандартна процентна ставка за кредитом в день 2.00000000, фіксована, занижена процентна ставка за кредитом в день 1,14918207, орієнтована реальна річна процентна ставка: 91140,13%, комісія за надання кредиту - 4 350 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 75 360 грн 00 коп. (а. с. 19 - 23).
Відповідно до пункту 7 цього Договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з Договором та Правилами повністю розуміє усі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погодився неухильно дотримуватися їх, та відповідно уклав Договір.
Позивачем до позову надано Пропозицію (оферта) укласти Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 29.02.2024 та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 29.02.2024, Паспорт споживчого кредиту від 29.02.2024 , Додаткову угоду № 1 до Договору № 469359-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 10.05.2024 та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 469359-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 10.05.2024, Візуальну форму послідовності дій Клієнта, Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.bizpozyka.com), Правила надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес позика" затвердженої наказом директора ТОВ "Бізнес позика" від 04.10.2023 № 8-ОД, дата набрання чинності: 09.10.2023 о 10:00, копію паспорту громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_2 , копію картки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 (а. с. 16 - 67)
Додатковою угодою № 1 до Договору № 469359-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 10.05.2024 узгоджено, залишок неповернутого кредиту становить 24 989,34 грн; кредит збільшено на 9 000,00 грн; загальна сума наданого кредиту 33989,34 грн; строк кредиту 24 тижні до 25.10.2024.
З наявних у матеріалах справи підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "Бізнес позика" вбачається, що 29.02.2024 та 10.05.2025 ОСОБА_2 перераховано кошти на картку НОМЕР_3 в розмірі 29 000,00 грн та 9,000 грн (а. с. 46, 47).
З витребуваної судом у АТ КБ "Приватбанк" інформації та Виписки по рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_2 , за період з 29.02.2024 по 25.10.2024, вбачається що на ім'я ОСОБА_2 відкрито картку № НОМЕР_2 . 29.02.2024 та 10.05.2025 ОСОБА_2 перераховано кошти на картку в розмірі 29 000,00 грн та 9,000 грн.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором № 469359-КС-002 про надання кредиту від 29.02.2024 та додаткової Угоди № 1, належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 22.04.2025 має заборгованість у загальному розмірі 108 357 грн 19 коп., що складається з наступного: 32 208 грн 14 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 75 027 грн 22 коп. - сума прострочених платежів по відсотках; 121 грн 83 коп. сума прострочених платежів за комісією (а. с. 12 - 14).
Факт отримання кредитних коштів відповідачкою та її представником не заперечується.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Положення статті 6 та 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що Кредитний договір № 476364-КС-007 від 25.02.2024 укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Нормою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами статті 12 цього закону, передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надано, відомостей що правомірність укладеного договору оскаржувалася також суду не надано.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надано.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статей 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно з положеннями статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Відповідно до умов Кредитного договору № 469359-КС-002 про надання кредиту від 29.02.2024 встановлено відсоткову ставку за користування кредитом в день у межах строку кредиту, строк на який надається кредит 24 тижні, строк дії договору 15.08.2024.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 469359-КС-002 від 10.05.2024, між сторонами узгоджено строк кредиту 24 тижні, до 25.10.2024, загальну вартість кредиту.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувались відповідачу з 29.02.2024 по 25.10.2024, тобто у межах строку кредитування, передбаченого кредитним договором та подальше їх нарахування не здійснювалося.
Разом із тим, представник позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідачки комісію у розмірі 121,83 грн.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за кредитним договором суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Так, договір № 469359-КС-002 від 29.02.2024 та додаткова угода № 1 до договору № 469359-КС-002 від 10.05.2025 положення про нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 4 350,00 грн та 1 350,00 грн, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Таким чином, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бізнес Позика" в частині стягнення заборгованості за комісією, розмір якої визначено позивачем згідно розрахунку заборгованості у розмірі 121,83 грн.
Щодо сплати процентів за договором позики суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Укладений між сторонами кредитний договір від 29.04.2024 містить положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів за 2,00000000 % за кожен день користування кредитом та знижену процентну ставку процентів 1,14918207.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1 % (ст. 8 доповнено ч. 5 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року (далі - Закон України № 3498-ІХ).
Пунктом 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України № 3498-ІХ набрав законної сили 24 грудня 2023 року. Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22 квітня 2024 року) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.
Національний банк України у листі від 20 лютого 2024 року "Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування" надав роз'яснення щодо застосування Закону України № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що "відповідно до пункту 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня до 20 серпня 2024 року включно).
Частиною 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", визначено, що починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 Закону "Про споживче кредитування", не може перевищувати 1%.
Аналізуючи наведені вище норми Закону слід дійти висновку, що відсоткова ставка встановлена Законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору.
Як вбачається з дослідженого розрахунку заборгованості, станом на 20.08.2024, сума заборгованості за кредитом становила 33 208,14 грн, проценти за користування кредитом складали 42 151,30 грн.
За період з 21.08.2024 по 25.10.2024 відповідачці нараховано процентів на загальну у розмірі 32 875,92 грн.
Суд вважає, що відповідачці було протиправно нараховано суму процентів у розмірі 32 875,92 грн за період з 21.08.2024 по 25.10.2024, з урахуванням вищезазначених положень Закону України "Про споживче кредитування".
Суд вбачає за необхідне здійснити розрахунок заборгованості відповідачки враховуючи умови договору та норми Закону, які діяли на час виникнення правовідносин між сторонами.
Згідно вищезазначених норм Закону, з 21.08.2024 відсотки розраховуються виходячи з відсоткової ставки у розмірі 1 % в день в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Таким чином, розмір процентів повинен складати 21 585,20 грн, виходячи із розрахунку: 33 208,14 : 100% = 332,08 (1% в день) х 65 днів (період з 21.08.2024 по 25.10.2024)
Відтак, сума яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача складатиме 96 994,64 грн., з яких 33 208,14 (кредит) та 63 736,50 (проценти).
Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог (89,51%).
Керуючись статтями 12, 13, 76 - 82, 89, 141, 223, 247, 259, 263 - 265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" суму заборгованості за Договором № 469359-КС-002 про надання кредиту у загальному розмірі 96 994 (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судовий збір у розмірі 2 168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн 29 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано - 28 серпня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 41084239.
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: