Справа №952/658/25
Номер провадження №2/952/297/25
27.08.2025 суддя Зачепилівського районного суду Харківської області Яценко Є.І., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, третя особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання в порядку спадкування у праві постійного користування земельною ділянкою, -
До Зачепилівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, третя особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання в порядку спадкування у праві постійного користування земельною ділянкою.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом у праві постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га, яка розташована на території Кегичівської територіальної громади Берестинського району Харківської області.
Тобто, вимоги позивача нерозривно пов'язані з нерухомим майном, яке розташовано на території Кегичівської територіальної громади Берестинського району Харківської області.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 зазначила: «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 ЦПК України.
Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
В силу приписів ст.378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Отже, місцезнаходження нерухомого майна, а саме земельної ділянки, знаходиться на території, що входить до складу Кегичівської селищної громади, на яку поширюється територіальна юрисдикція Кегичівського районного суду Харківської області.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі викладеного, враховуючи, що дана справа не підсудна Зачепилівському районному суду Харківської області, суд вважає за необхідне передати її на розгляд до Кегичівського районного суду Харківської області.
Статтею 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 187 ЦПК України, суддя,
Матеріали цивільної справи № 952/658/25 за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, третя особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання в порядку спадкування у праві постійного користування земельною ділянкою, передати на розгляд до Кегичівського районного суду Харківської області (вул. Миру, 26, с-ще Кегичівка, Берестинський район, Харківська область, 64003).
Копію ухвали направити позивачу.
Справу передати до Кегичівського районного суду Харківської області не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання (складення) суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.І. Яценко