Єдиний унікальний номер 341/1392/25
Номер провадження 3/341/278/25
25 серпня 2025 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статтею 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 ухилилась від виконання обов'язків щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого 11.05.2025 ОСОБА_1 придбала мотоцикл та надала його своїй неповнолітній дочці ОСОБА_2 , яка ним керувала без відповідних документів. В даних діях є факт неналежного виконання батьків обов'язків.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, вину у вказаному правопорушенні визнала.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суд виходить з такого.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приписами статті 184 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Згідно з статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Дослідивши матеріали справи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена належними і допустимими доказами, а саме даними, які містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення від 15.08.2025 серії ВАД № 254533, у якому особа підтвердила, що з протоколом згідна;
-копії постанови про закриття кримінального провадження від 31.07.2025;
-письмовому поясненні ОСОБА_1 ;
-письмовій заяві ОСОБА_1 про визнання вини.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявні докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектор дотримався вимог статті 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають законодавству.
Зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена повністю, а тому із врахуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, характеру вчиненого правопорушення, ступеня її вини, категорії справи, шо розглядається, та інших обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, та вважає, що стосовно неї необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 184 КУпАП.
У статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 184, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,0 гривень.
Стягнути ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ)37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА