ЄУН № 932/7087/25
Провадження № 2-а/932/153/25
22 серпня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Рибкіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначив, що 06 червня 2025 року з порталу Дія йому стало відомо, що відносно нього відкрите виконавче провадження № 78250363 (ідентифікатор повного доступу 70БЕ3Д32Г1В6).
10 червня 2025 року він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 78250363, з якого йому стало відомо, що виконавче провадження відкрито на підставі постанови № 63 від 17.01.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про накладення на нього штрафу у розмірі 25500 грн. За змістом вказаної постанови на нього накладено штраф за адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.
В оскаржуваній постанові зазначено суть адміністративного правопорушення: « ОСОБА_1 після отримання повістки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 и. Дніпра, своєчасно не з'явився в установлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 34 КУпАП, не визнані. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 35 КУпАП, визнані».
Наголошує, шо йому ніякої повістки не вручалось та не надсилалось ані через додаток «Резерв +», ані особисто працівниками ТЦК або уповноваженими на це іншими особами, ані послугами поштового зв'язку рекомендованим листом, з описом вкладення.
Також зазначає, що він виключений з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військову службу» з 31.10.2019, як не придатний до військової служби, що підтверджується Тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 .
Після внесення змін в законодавстві, що регулюють питання військового обліку, він був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем тимчасового проживання та уточнив свої дані 20.05.2024, про що засвідчує витяг з системи Оберіг.
Таким чином, твердження відповідача про порушення ним вимог абз. 5 ч. 10 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме не уточнення (оновлення) даних про військових облік спростовуються зазначеними доказами.
Крім того, станом на день прийняття відповідачем оскаржуваної постанови (17.01.2025) він пройшов ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_4 - 13.01.2025.
Із винесеною Постановою №63 від 17.01.2025 року він не погоджується, вважає, що вона винесена з чисельними грубими порушенням та не відповідає обставинам, а тому підлягає скасуванню.
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 63 від 17.01.2025.
Ухвалою судді від 23.06.2025 позовна заява була залишена без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків ухвалою судді від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження від 14.07.2025 була доставлена до електронного кабінету відповідача 16.07.2025.
Відповідач відзиву на позов, а також будь-яких заяв або клопотань суду не подав.
Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно електронного військово-облікового документа в додатку «Резерв+» від 25.04.2025, ОСОБА_1 13.01.2025 пройшов ВЛК, взятий на облік 16.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 , дані уточнено вчасно.
Згідно довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 №1715 від 24.02.2025 року ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строку до 08.05.2025 року.
17.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 63 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєчасно не з?явився в установлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1, п.2. ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу», в умовах особливого періоду. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 34 КУпАП не визнані. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст. 34 КУпАП визнані. В постанові також зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився.
Постановою про арешт коштів боржника від 05.06.2025 року ВП №78250363 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 на підставі постанови № 63 виданої 17.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 про стягнення штрафу у сумі 25500 грн.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач у позовній заяві та у клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначив, що 06.06.2025 через за стосунок «Дія» отримав інформацію про відкриття щодо нього виконавчого провадження за постановою відповідача від 17.01.2025, 10.06.2025 він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та до суду звернувся з позовом 13.06.2025.
Суд вважає, що строк на оскарження постанови відповідача від 17.01.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було пропущено позивачем з поважної причини і цей строк підлягає поновленню, оскільки жодних відомостей про те, що позивач до отримання ним 06.06.2025 інформації в застосунку «Дія» про відкриття щодо нього виконавчого провадження знав чи міг знати про ухвалення щодо нього відповідачем відповідної постанови, суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру правил військового обліку.
Відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП за те, що, як зазначено в оскаржуваній постанові № 63 від 17.01.2025, позивач після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 своєчасно не з?явився у встановлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз.5 ч.10 ст.1, п.2. ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу».
Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт правопорушення з боку позивача, а саме що він дійсно був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до вимог п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та після отримання повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 (як зазначено у оскаржуваній постанові) своєчасно не з?явився у встановлений термін для уточнення (оновлення) облікових даних.
Крім того, згідно з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Доказів виклику позивача у встановленому порядку на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП на 17.01.2025 відповідачем суду не надано.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, суд вважає, що розгляд цієї справи відбувся з порушенням прав позивача, передбачених ст.268 КУпАП.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем у порушення ст.77 КАС України не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а саме доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а також на підтвердження дотримання вимог чинного законодавства під час ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача оскаржуваної постанови № 63 від 17.01.2025.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення ним правил військового обліку в особливий період, що свідчить про неправомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 25500 грн. У зв'язку з цим постанова відповідача від 17.01.2025 № 63 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно позивача за ч.3 ст.210 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, а також те, що позовна заява була подана до суду через систему «Електронний суд», з відповідача, на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Також, позивач просить стягнути витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем всупереч вимогам ч.4 ст.134 КАС України не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн. задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 7, 23, 210, 245, 251, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 132, 134, 159, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , третя особа Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), адреса: 49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд.2, ЄДРПОУ 34984523, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 17.01.2025 № 63 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 25500,00 гривень, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя О.А. Рибкін