Справа № 199/11668/25
(3/199/6073/25)
іменем України
28.08.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., розглянувши справу про військове адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, уродженця: Дніпропетровська область, м. Дніпро, у скоєні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
15.08.2025 року близько 14-00 години, військовослужбовець військової частини, вказаної у протоколі про військове адміністративне правопорушення солдат ОСОБА_1 , який виконував обов?язки військової служби в стані алкогольного та наркотичного сп?яніння у місці розташованому за адресою, зазначеній у протоколі про військове адміністративне правопорушення.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщена про дату та час розгляду, ОСОБА_1 не з'явився.
При розгляді справи про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд враховує те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 28.08.2025, SMS-повідомленням, яке він отримав на особистий абонентський номер телефону, судовою повісткою про виклик до суду, та на яку у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 28.08.2025.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, неявка ОСОБА_1 , як особи, на якого складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 28.08.2025, щодо свого наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 , та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
Суд, з огляду на викладене, констатує той факт, що ОСОБА_1 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_1 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_1 був належним чином повідомлена про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, не бажає з'являтися у судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, тому вважаю за можливе на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
При цьому також враховую, що 24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20, розглядаються протягом доби.
За вказаних обставин, з метою дотримання строку розгляду справи, визнано можливим розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , що відповідає положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, з урахуванням не визнання вини, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії №5 від 26.08.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- висновком КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння та наркотичного, а саме: канабіоїдного.
- поясненнями ОСОБА_1 від 26.08.2025 року;
- копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 17.06.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме, як дії передбачені частинами першою або другою ст.172-20 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
У відповідності до ч.4 ст.15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, є військовим адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який проходить військову службу, ступінь його вини, приймаючи до уваги, що він не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, враховуючи письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи про військове адміністративне правопорушення, та беручи до уваги, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення, приймаючи до уваги висновком КП «ДБКЛПД» ДОР про те, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння та наркотичного, а саме: канабіоїдного, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час, відповідно до п.12) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вчинив правопорушення, будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі п. 12) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати на користь держави судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: Воробйов В.Л.
28.08.2025