28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 760/28183/24
провадження № 51-3369 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року,
встановив:
Як убачається із касаційної скарги та копії судового рішення,ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва в порядку статті 303 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки вона подана особою, яка не має права її подавати.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду як незаконну через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому посилається на те, що рішення судді апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги прийнято безпідставно та без дотримання вимог статей 396, 399 КПК України. Зазначає, що його перша апеляційна скарга була оформлена відповідно до вимог ст. 396 КПК України, із зазначенням всіх даних, відправлена з його електронної адреси, тому суд міг встановити його особу. Водночас 21 серпня 2025 року він направляв на електронну адресу апеляційного суду ідентичну скаргу уже з кваліфікованим електронним підписом. Також зазначає, що суд згідно норм ст. 399 КПК України повинен був спочатку залишити його апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків. Тому вважає, що апеляційний суд незаконно повернув його апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши копію судового рішення та дані, отримані з підсистеми «Електронний суд», обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Статтею 396 КПК України встановлено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно із п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Як слідує із копії оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді в електронному вигляді на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду. Проте, відповідно до акту Київського апеляційного суду №1215/0106/25 про порушення правил пересилання документів від 20 серпня 2025 року вбачається, що 19 серпня 2025 року о 00 год 31 хв від ОСОБА_4 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов електронний лист, а саме: апеляційна скарга на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року по справі за єдиним унікальним номером 760/28183/24. Однак, при опрацюванні вищезазначеного листа виявлено завантажений файл, який неможливо перевірити на сайті Центрального засвідчувального органу та роздрукувати протокол про перевірку електронно-цифрового підпису. Зареєстрований за вхідним номером №105539.
У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов слушного висновку про те, що вказана апеляційна скарга, подана на офіційну електронну адресу суду від імені заявника ОСОБА_4 без електронного або кваліфікованого електронного підпису особи, яка її подала, підлягає поверненню.
Водночас доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про безпідставність ухвали апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги через надсилання ним 21 серпня 2025 року на електронну адресу апеляційного суду ідентичної апеляційної скарги уже з кваліфікованим електронним підписом не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.
Так, як убачається з інформації, яка міститься в підсистемі «Електронний суд» за справою № 760/28183/24, від ОСОБА_4 на електронну адресу 19 серпня 2025 року вперше надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року та 20 серпня 2025 року здійснено розподіл вказаної скарги з визначенням складу суду. В подальшому від ОСОБА_4 21 серпня 2025 року надійшла ще одна апеляційна скарга, підписана його кваліфікованим електронним підписом, та в цей же день здійснено розподіл вказаної скарги, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21 серпня 2025 року. 22 серпня 2025 року постановлено ухвалу Київського апеляційного суду про повернення першої апеляційної скарги ОСОБА_4 . Водночас апеляційна скарга, подана ОСОБА_4 21 серпня 2025 року перебуває на стадії розгляду.
Також твердження ОСОБА_4 про те, що суддя апеляційного суду повинен був спочатку залишити його апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків є необгрунтованими, враховуючи нижченаведене.
Частиною 1 статті 399 КПК України передбачено, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції та не може бути застосоване до апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
Вказана позиція узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17 (провадження № 51-5496 кмо 18), в якому зазначено, що під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК України, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК України, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 цього Кодексу (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК України.
Таким чином, отримавши апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану в електронному вигляді без електронного або кваліфікованого електронного підпису, апеляційний суд дійшов правильного висновку про її повернення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Беручи до уваги зазначене, твердження ОСОБА_4 щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме, безпідставного повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, яка надійшла на електронну адресу 19 серпня 2025 року, не заслуговують на увагу.
Таким чином, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді, діяв відповідно до вимог закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його скарги та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3