28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2148/25
провадження № 61-10706зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 14 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Правління Національного банку України про відшкодування шкоди,
18 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 14 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Коротуну В. М. ,зокрема, висловлюючи незгоду з ухвалою, яку суддя постановив раніше. Вказує, що це його право, передбачене статтею 21 Конституції України. Зазначає, що його право є вищим, ніж будь-яка вимога ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Коротуну В. М.визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 27 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротуна В. М., в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Червинській М. Є.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Доводи заяви про відвід судді Верховного Суду Коротуна В. М. зводяться до незгоди заявника з судовим рішенням, яким вирішувалося питання заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Грушицькому А. І. від участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 06 серпня 2025 року у цій справі.
Аналіз заяви ОСОБА_1 свідчить, що підставою для відводу є незгода із прийнятим суддею Коротуном В. М. процесуальним рішенням, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 14 серпня 2025 року, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду
Коротуну В. М. слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська