27 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 205/8091/24
провадження № 61-9222ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Воля», про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,
23 червня 2025 року Новокодацький районний суд м. Дніпра постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
31 липня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Макарова М. О., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В. своїми ухвалами відкрив провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 23 червня 2025 року та призначив справу до розгляду.
01 серпня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява
ОСОБА_1 про відвід суддів Макарова М. О., Єлізаренко І. А.,
Свистунової О.В. у даній справі.
Заява мотивована тим, що вказані судді неодноразово приймали участь у розгляді справ, де заявник був стороною у справах, та вказані судді були відведені від розгляду тих справ, а тому у останнього є недовіра до вказаних суддів.
04 серпня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Макарова М. О., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В. постановив ухвалу, якою визнав необґрунтованим заявлений відвід та передав цивільну справу до Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду у порядку встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід.
06 серпня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі судді Петешенкової М. Ю. постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід суддів Макарова М. О., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.
13 серпня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від
06 серпня 2025 року.
Заява мотивована тим, що в ухвалі Дніпровського апеляційного суд у складі судді Петешенкової М. Ю. від 06 серпня 2025 року не зазначено аргументів заявника та не надана їм правова оцінка, що суперечить діючому законодавству. Вказує, що мотиви прийняття такого судового рішення є незрозумілими, тому просив роз'яснити мотивувальну частину ухвали Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року та повідомити мотиви, за якими апеляційний суд не зазначив в ухвалі аргументи заявника.
22 серпня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі судді Петешенкової М. Ю. відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня
2025 року.
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року, просив її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, апеляційний суд неправильно застосував норми статей 271, 263 ЦПК України, порушив право на справедливий суд, проігнорував практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частин першої - третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі
№ 233/3676/19, провадження № 14-65цс20, вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.
Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його виконання.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
При таких обставинах Верховний Суд погоджується з таким висновком Дніпровського апеляційного суду про наявність підстав для відмови заявникові у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 05 серпня 2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Макарова М. О., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., оскільки таке судове рішення не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, та не підлягає примусовому виконанню, не допускає декілька варіантів тлумачення, є зрозумілим, а тому воно не підлягає роз'ясненню у порядку статті 271 ЦПК України.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у роз'ясненні судового рішення не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Воля», про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов