27.08.2025
Справа № 522/19343/25
Провадження № 2-а/522/458/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання - Александрова Т.А.
представника позивача - Саркісян А.Р.
перекладача - Ібрагім М.Н., відповідача - ОСОБА_1 , адвоката - Казнєвський В.О.
розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та примусового видворення за межі території України.
1.27.08.2025 ГУ ДМС України в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 .
2.Просить суд:
-затримати громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців, тобто до 25.02.2026 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
3.ГУ ДМС звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що ОСОБА_1 , з його слів, у 2023 році прибув в нелегально. Рішенням суду від 06.01.2025, яке залишено без змін, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення ДМС України від 23.07.2024, яким йому відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Після цього перевищив встановлений строк перебування в Україні більш як на 30 днів та проживав на території України без документів, що дають йому право проживання (перебування) в Україні. 25.08.2025 ОСОБА_1 був виявлений працівниками ГУДМС в Одеській області, в цей же день відносно нього складено протокол про затримання та поміщено в пункту тимчасового перебування іноземців. У немає паспорту для виїзду за кордон. На території України він проживає нелегально, не вчинив жодних дій з метою легалізації правового статусу нелегального мігранта.
4. ОСОБА_1 забезпечено право мати перекладача та адвоката.
5.В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що є громадянином Сирії, проживав в м. Дамаск, де велись і продовжуються жорстокі бойові дії, його двічі було поранено, рідного брата вбили, залишились батьки. Він не одружений. Він є військовозобов'язаним, але службу не проходив, немає можливості повернуться до Сирії, оскільки його життю буде загрожувати небезпека, можливість його переслідування, як особи, яка ухиляється від проходження військової служби, а також через загальнопоширене насильство в ситуації внутрішньо збройного конфлікту. Оскільки проживати в м. Дамаск небезпечно в 2023 році він вирішив тікати з країни, так на підставі національного паспорту легально в'їхав на територію ОАЕ, де перебував декілька діб. З ОАЕ поїхав до Республіки Молдови, транзитом через Вірменію. До Республіки Молдова (м. Кишинів) прибув 20.03.2023, в'їзд до країни скасовано. Через відсутність дозволу на в'їзд до вказаної країни, він звернувся за міжнародним захистом в Республіці Молдова, 21.03.2023 в паспортному документі серії НОМЕР_1 проставленні відповідну відмітку про в'їзд до країни. Далі він хотів потрапити до Румунії, у зв'язку з чим дав 5 500 доларів США посереднику на ім'я ОСОБА_3 (невстановлена особа), але його обманули і доставили в Україну (Вінницька область). За порадою своїх земляків, які вже тут проживають, він прибув до м. Одеси. З метою легалізації свого становища в липні 2023 року звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіального органу ДМС. Проте йому було відмовлено. Пояснив, що дуже хоче залишитись на території України, за увесь час нічого протиправного не вчиняв, працював офіціантом, підробляв де міг, знімав житло, по можливості грошима допомагав своїм батькам, сплатив усі штрафи, які на нього наклала міграційна служба. Він немає наміру перебувати в Україні нелегально, тому повторно звернувся за наданням статусу біженця 17.07.2025. Термін дії його паспорта закінчився в серпні 2024 року.
6.Адвокат пояснив, що дійсно 17.07.2025 ОСОБА_1 вдруге звернувся до міграційної служби з проханням надати йому статус біженця. Підстави є іншими, ніж попереднього разу. Але станом на сьогодні рішення з цього питання немає. Оскільки він перебуває в процедурі набуття додаткового захисту, за весь час перебування на території України він не вчинив нічого поганого, навпаки, демонструє, що хоче легалізуватись, підстав для обмеження його свободи немає. Це є надто жорстким і невиправданим заходом. Щодо ідентифікації його особи також немає підстав для його затримання, оскільки міграційна служба цілком точно може його ідентифікувати, утримуючи в себе його паспорт, хоч і термін дії його закінчився. Крім того, він уже звертався за наданням статусу біженця, тож його особа точно ідентифікована. Також він буде оскаржувати рішення від 25.08.2025 про примусове видворення.
Судом встановлено такі обставини справи.
7.В Україні ОСОБА_1 був документований довідкою про звернення за захистом в Україні №014202, терміном дії до 21.07.2025, яку скасовано 26.06.2025, у зв'язку з відмовою судом у скасуванні рішення яким відмовлено у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В довідці зазначено, що оригінал паспортного документу серії НОМЕР_1 втрачено та надано його копію.
8.У 2024 році громадянин Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2024 року №112-24, яким відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язання прийняти рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 (справа №420/26262/24) у задоволенніцього позову відмовлено. Постановою апеляційного суду від 09.05.2025 рішення від 06.01.2025 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження.
9.У зазначеній судовій справі судом встановлено, що під час звернення за захистом позивачем для підтвердження громадянства надано оригінал паспортного документу гр. Сирії, оформлений компетентними органами країни громадянської належності (період дії з 04.08.2022 по 03.08.2024), який підтверджує особу заявника, його громадянство, місце народження та установчі дані, латинською ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Сирії, уродженець м. Дамаск.
10.25.08.2025 ГУ ДМС в Одеській області під час проведення оперативно-профілактичних заходів у м. Одеса, виявлено особу, який назвався громадянином Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.25.08.2025 громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 затримано про що складено протоколу про адміністративне затримання № МОД 000328 з метою з'ясування обставин правопорушення, встановлення особи порушника. В результаті проведеної перевірки, щодо законності перебування на території України встановлено, що громадянин Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , зі слів, прибув на територію України у 2023 році, поза пунктом пропуску у Вінницької області, район та місце де він перетнув кордон, не пометає, та порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства - перевищив встановлений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. Під час виявлення паспортний документ громадянина Сирійської Арабської Республіки для виїзду за кордон у відповідача, відсутній.
12.25.08.2025 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП, стосовно громадянина Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД 012236 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.08.2025 ПН МОД 012334 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
13.Актом прийому-передачі паспортного документу від 25.08.2025 зафіксовано передачу міграційному органу оригіналу паспортного документу № 015764338 громадянином Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії не відображений.
14.25.08.2025 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100000529 про примусове видворення з України громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 .
15.17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до міграційної служби із заявою про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту.
16.Листом від 18.07.2025 міграційна служба повідомила, що на нього не поширюється право на повторне звернення , так як це прерогатива іноземців, щодо яких ухвалено рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. За результатами звернення від 17.07.2025 встановлено, що інші умови - відсутні, нові обставини не виявлено.
Висновки суду.
17.Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
18.Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
19.Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
20.На підставі частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
21.Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені ст. 289 КАС України.
22.Так, згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1)затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2)затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3)взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4)зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
23.Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
24.Згідно з ч. 13 ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1)відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2)неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
25.Отже, затримання іноземця може мати місце або з метою ідентифікації, або з метою забезпечення видворення за межі території України, або з обома складовими цієї мети.
26.Таким чином, підставою для затримання іноземця з метою ідентифікації є відсутність у нього відповідного паспортного документа, а підставою для затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України є невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі.
27.Клопотання про затримання іноземця може бути подано міграційним органом до суду після подання адміністративного позову про його примусове видворення за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, який вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України (постанова Верховного Суду від 21.08.2019 справа № 522/960/18).
28.ГУ ДМС в Одеській області подало до суду з адміністративний позов про примусове видворення громадянина Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 .
29.Разом з тим, судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 не отримавши статус біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, після набрання відповідним рішенням суду законної сили 09.05.2025, скасування довідки про звернення за захистом в Україні №014202, терміном дії до 21.07.2025, яку скасовано 26.06.2025, після закінчення 90-денного терміну тимчасового перебування на території України, допустив порушення вимог міграційного законодавства України, перебуваючи на території України незаконно.
30.Проте суд зазначає, що громадянин Сірійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) має документи, що дозволяють встановити його особу паспортний документ № НОМЕР_1 , що підтверджується Актом прийому-передачі паспортного документу від 25.08.2025, де зафіксовано передачу міграційному органу оригіналу паспортного документу № 015764338 громадянином Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії не відображений. Навіть, якщо термін дії паспорту закінчився, то це не означає, що його особу не можна ідентифікувати.
31.Таким чином судом з'ясовано, що відповідач має паспорт з терміном дії до серпня 2024 року, який віддав міграційному органу. Натомість міграційний орган в позові зазначає. що затримання необхідне, оскільки у відповідача немає паспорту. Проте термін дії паспорту закінчився. Також ОСОБА_1 проходив процедуру набуття статусу біженця, а отже, його особа достеменно ідентифіковано. Тому затримання саме з метою ідентифікації є безпідставним. А сам факт обмеження свободи людини з метою такої ідентифікації, коли її можна встановити, є надмірно невиправданим.
32.Разом з тим, суд погоджується, що наразі він немає чинного паспорту, отже самостійно покинути територію України ще не може. Однак, що стосується доцільності та виправданості обмеження свободи людини на 6 місяців в даній ситуації, суд зазначає наступне.
33.Наказом Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС України в Одеській області №127 від 26.06.2025 з огляду рішення суду у справі №420/26262/24, де ОСОБА_1 відмовлено у наданні статуту біженця, визнано недійсною довідку про звернення за захистом в Україні серії № 014202, терміном дії до 21.07.2025.
34.Доказів інформування гр. Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 про визнання недійсною довідки про звернення за захистом в Україні немає.
35.Разом з тим, слід зважити на добросовісну поведінку відповідача, який 17.07.2025 звернувся до Гу ДМС України в Одеській області із заявою-анкетою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
36.З листа ГУ ДМС України в Одеській області щодо повторного захисту від 18.07.2025 вбачається, що йому надано відповідь про те, що на нього не поширюється право на повторне звернення , так як це прерогатива іноземців, щодо яких ухвалено рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. За результатами звернення від 17.07.2025 встановлено, що інші умови - відсутні, нові обставини не виявлено.
37.Адвокат відповідача наполягав на тому, що має бути прийнято рішення за результатами розгляду заяви, а не лист, яке може бути оскаржено до суду.
38.Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» заява про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, - заява-анкета встановленого зразка, в якій іноземець або особа без громадянства просить визнати його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням та обґрунтуванням однієї з підстав для такого визнання, зазначених у пунктах 1 і 13 частини першої цієї статті
39.Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України;
40.Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов, зазначених у пунктах 1 та 13 частини першої статті 1 цього Закону, у разі виникнення зазначених умов може повторно звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
41.Згідно з п. 2.4. розділу ІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 649 від 07.09.2011 (надалі - Правила № 649) разі наявності передбачених Законом підстав територіальний орган ДМС ухвалює рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, яке оформлюється наказом (додаток 2). Після ухвалення рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС:
-видає особі письмове повідомлення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням підстав для відмови у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 3);
-під підпис ознайомлює заявника з порядком оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
-вносить відповідні відомості до журналу реєстрації осіб.
42.У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС забезпечує можливість для заявника особисто або за допомогою законного представника скласти заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та вчиняє інші дії, передбачені п. 3.1. розділу ІІІ Правил № 649.
43.Відповідно до п. 3.2. розділу ІІІ Правил № 649 у день отримання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС видає заявникові під підпис у журналі реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні (додаток 4) довідку про звернення за захистом в Україні, про що заносить відповідні відомості до зазначеного журналу. Довідка видається строком на один місяць.
44.Згідно з ч. 8 ст. 30 Закону № № 3773-VI положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
45.Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
46.Наразі міграційною службою не прийнято рішення про відмову в прийнятті повторно поданої заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Також у матеріалах справи відсутні докази прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі повторно поданої заяви. Лист не є рішенням.
47.У п. 81 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нур Ахмед та інші проти України» (Заява № 42779/12 та 5 інших заяв) Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке позбавлення свободи відповідно до підпункту «f» пункту 1 статті 5 Конвенції буде виправданим лише поки триває процедура депортації. Якщо така процедура не буде проводитися з належною ретельністю, затримання перестане бути дозволеним відповідно до підпункту «f» пункту 1 статті 5 Конвенції (там само, пункт 113).
48.Також суд бере до уваги і те, що ситуація в Сирійській Арабській Республіці за інтенсивністю та напруженістю становить ризик для позивача, якщо він туди повернеться, оскільки сторони конфлікту використовують методи й тактики війни, які збільшують ризик втрат серед цивільного населення, конфлікт є всеохоплюючим, кількість вбитих та поранених осіб є дуже значною. Ця ситуація неодноразово досліджувалася Верховним Судом у своїй практиці, зокрема, у постановах від 25 липня 2019 року в справі № 815/7180/16, від 27 грудня 2019 року у справі № 820/4137/16, від 24 грудня 2020 року у справі №2040/6507/18 та інших. Аналогічні правові висновки щодо збройного конфлікту в Сирії викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №813/2186/17, від 25 березня 2020 року у справі №820/2961/17, від 27 квітня 2020 року у справі № 500/216/19, від 24 червня 2020 року у справі № 815/1701/18 та від 24 грудня 2020 року у справі № 2040/6507/18 та інших.
49.З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи те, що позивачем не надані суду докази існування підстав для затримання особи, зокрема: особа відповідача може бути ідентифікована, у встановленому законодавством порядку звернулась із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, яка на момент розгляду справи не розглянута, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про можливість ухилення відповідача від виконання рішення про видворення, а його поведінка навпаки свідчить, що намір ухилятись він не проявляв, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 72-79, 255, 289 КАС України,
У задоволені позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення складено 28.08.2025.
Суддя Ярема Х.С.